податкова діяльність 2021

Державна податкова служба України з метою належного адміністрування єдиного податку четвертої групи повідомляє

28 грудня 2020 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 09.12.2020 №752 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 29 червня 2015 року № 578», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.12.2020 за № 1303/35586 (далі - наказ № 752), яким внесено зміни до:

форми податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2015 за № 799/27244 (зі змінами);

форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2015 за № 799/27244 (зі змінами).

Наказ № 752 виданий з метою реалізації положень статті 298 розділу XIV Податкового кодексу України (далі - Кодекс), законів України від 19 вересня 2019 року № 115-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб», від 19 вересня 2019 року № 116-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб».

Відповідно до пунктів 2 та 4 наказу № 752 податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця та платника єдиного податку четвертої групи подаються за формами, затвердженими наказом № 752, за податкові звітні періоди 2021 року. Цей наказ набирає чинності з 01 січня 2021 року, але не раніше дня його офіційного опублікування.

Пунктом 46.6 статті 46 Кодексу визначено, що якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1 статті 49 Кодексу).

Згідно з пунктом 294.1 статті 294 Кодексу податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік.

Водночас з метою недопущення зриву кампанії декларування єдиного податку четвертої групи у 2021 році та реалізації можливості подання податкової звітності платника єдиного податку четвертої групи в Електронному кабінеті за формою, яка затверджена наказом № 752, суб’єкти господарювання з метою підтвердження/набуття статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік можуть подати податкову звітність за формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 29.06.2015 № 578, у термін, визначений підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Кодексу.

Розширено перелік ФОП, що звільняються від сплати ЄСВ за себе

З 1 січня 2021 р. звільняються від сплати за себе єдиного внеску фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони:

отримують пенсію за віком;

отримують пенсію за вислугу років;

є особами з інвалідністю;

досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Також звільняються від сплати єдиного внеску за себе:

особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізичною особою – підприємцем так і особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;

особи, які провадять незалежну професійну діяльність та фізичні особи – підприємці, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

·         типу форми: «Звітний», «Звітний новий», Уточнюючий», «Довідковий» (коли наявна інформація щодо призначення пенсії застрахованим особам або матеріального забезпечення, страхових виплат);

·         обов’язкових реквізитів у рядках 02-110.

Розділ I Розрахунку “Нарахування доходу та єдиного внеску за найманих працівників в розрізі місяців звітного кварталу” містить у розрізі місяців звітного кварталу (1, 2, 3) інформацію щодо нарахованого єдиного внеску. По суті, це аналог таблиці 1 Форми № Д4, але у оновленій редакції.

Розділ II Розрахунку “Нарахування грошового забезпечення та єдиного внеску за військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу та на суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами в розрізі місяців звітного кварталу (крім військовослужбовців строкової військової служби)” (замість колишньої таблиці 4 Форми № Д4).

Розділ III Розрахунку “Нарахування грошового забезпечення та єдиного внеску за патронатних вихователів, батьків-вихователів та прийомних батьків у розрізі місяців звітного кварталу” заповнюється лише районними (міськими) управліннями праці та соціального захисту населення про нарахування та сплату єдиного внеску (грошового забезпечення) за патронатних вихователів, батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства (замість колишньої таблиці 2 Форми № Д4).

Додатки до Розрахунку:

Додаток 1 до Розрахунку “Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам” (далі – Д1) призначений для щоквартального формування платниками єдиного внеску щодо кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) у розрізі місяців звітного кварталу (замість колишньої таблиці 6 Форми № Д4). Порядок заповнення схожий на  той, який містить Порядок 435, але з певними «заморочками». Так з’явилися нові коди категорії ЗО, нові коди типу нарахувань. І що прикро й викликатиме складнощі у квартальному додатку Д1 доведеться заповнювати в окремих рядках відомості за всі три місяці кварталу.

 Тож можуть бути випадки, коли на одного працівника доведеться заповнити одразу 10 і більше рядків. А якщо таких працівників 100 чи 200?!

Додаток 2 до Розрахунку “Відомості про осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або у разі народження дитини, усиновленні дитини, та осіб із числа непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства, та нарахування сум єдиного внеску за патронатних вихователів, батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства” (далі ─Д2).

Д2 формується та подається лише районними (міськими) управліннями праці та соціального захисту населення, у якому щокварталу відображаються відомості в розрізі місяців звітного кварталу і щодо кожної застрахованої особи (подається замість колишньої таблиці 8 Форми № Д4).

Додаток 3 до Розрахунку “Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу” (Д3) подається замість колишньої таблиці 9 Форми № Д4).

Додаток 4 до Розрахунку “Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору” (далі ─ 4ДФ), яка подається замість колишнього податкового розрахунку за формою № 1ДФ.

Додаток 5 до Розрахунку “Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби” (далі ─ Д5) призначений для реєстрації застрахованих осіб у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. Це аналог колишньої таблиці 5 Форми № Д4.

Для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат Д5 подається у складі Розрахунку з типом “Звітний” як “Довідковий” для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат. У цьому разі Додаток 1 до Розрахунку (Д1) має містити відомості для призначення інших соціальних виплат по застрахованій особі.

Додаток 6 до Розрахунку “Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства” (далі ─ Д6) призначений для визначення платником єдиного внеску періодів (строків) трудової або іншої діяльності, що відповідно до законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, зараховуються при визначенні права на відповідну пенсію, а також періоди страхового стажу, не пов’язані із трудовою та/або професійною діяльністю (замість таблиці 7 Форми № Д4). За відсутності таких даних – не подається.

На останніх сторінках усіх додатків проставляється дата подання цього додатка платником єдиного внеску, підписи посадових осіб платника єдиного внеску, дані про підписантів та печатка (за наявності).

Коригування та виправлення помилок

До настання граничного терміну подання Розрахунку – помилки виправляються шляхом подання Розрахунку з типом «Звітний новий» або «Уточнюючий», для виправлення за минулі звітні періоди – з типом «Уточнюючий». До складу такого коригуючого Розрахунку включають тільки ті додатки, дані з яких коригуються (схоже на коригування у формі № 1ДФ).

Для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у відповідній графі додатків указати «1» ─ на виключення рядка.

Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у відповідній графі додатків указати “0” – на введення рядка.

У графі 25 «Ознака (0, 1)» Додатка 1 до Розрахунку (колишня таблиця 6 Форми № Д4) відображається ознака «0», якщо рядок потрібно ввести, чи ознака «1», якщо рядок потрібно виключити. Ця графа заповнюється лише для «Звітного нового» та «Уточнюючого» Розрахунків, коли потрібно виправити реквізити.

Такий спосіб виправлення помилок застосовується тільки для коригування реквізитів а не сум ЄСВ) в додатках Д1, Д2, або Д3 Розрахунку з типом «Звітний новий» або «Уточнюючий».

Якщо ж потрібно виправити  суму нарахованого ЄСВ, то для виправлення застосовуються коди типу нарахувань: донарахування– «2», зменшення – «3».

До речі, виправлення за періоди до 01.01.2021 здійснюються за формою Розрахунку й за правилами, встановленими розділом V Порядку заповнення. Однак сам порядок заповнення Розрахунку прописаний дуже незрозуміло й виникає низка питань, які потребують уточнення.

До уваги платників ПДВ! З 1 березня 2021 року застосовується ставка ПДВ у розмірі 14 відсотків

Державна податкова служба України повідомляє, що 25 лютого 2021 року набрав чинності Закон України від 17 грудня 2020 року № 1115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» (далі – Закон № 1115), згідно з яким за ставкою ПДВ у розмірі 14 відсотків оподатковуватимуться операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД: 0102; 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1001, 1002,1003, 1004, 1005, 1201, 1204 00, 1205, 1206 00, 1207, 1212 91 (далі – операції з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції), крім операцій з ввезення на митну територію України товарів, визначених у пункті 197.18 статті 197 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Положення норм Закону № 1115 застосовується до податкових періодів, починаючи з березня 2021 року. Таким чином, починаючи з 01 березня 2021 року операції з сільськогосподарською продукцією оподатковуватимуться ПДВ за ставкою 14 відсотків.

З метою реалізації норм Кодексу (враховуючи внесені Законом № 1115 зміни) і забезпечення можливості платникам податку виконання їх податкового обов’язку, визначеного підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Кодексу, зокрема у частині подання останніми документів (у тому числі податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних), пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ДПС розроблено проєкт нових форм податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, які містять рядки та графи, призначені для відображення інформації щодо здійснюваних платниками податку операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції, що підлягатимуть оподаткуванню ПДВ за ставкою у розмірі 14 відсотків.

Відповідний проєкт наказу Міністерства фінансів України погоджується із заінтересованими органами виконавчої влади. Після затвердження у загальновстановленому порядку вказаної форми податкової накладної платники податку матимуть змогу складати податкові накладні за операціями з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції.

До набрання чинності новими формами податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, що міститимуть відповідні графи та показники для відображення операцій з постачання товарів (сільськогосподарської продукції, що класифікується за товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД, визначеними у нормах Закону № 1115), які, починаючи з 01 березня 2021 року, підлягатимуть оподаткуванню ПДВ за ставкою ПДВ у розмірі 14 відс., податкова накладна/розрахунок коригування до податкової накладної платниками податку не можуть бути складені та, відповідно, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Після набрання чинності норм відповідного наказу Міністерства фінансів України, яким буде затверджено вказані форми податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, платникам буде забезпечено можливість реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених за операціями з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції, зокрема, в період з 01.03.2021 по дату впровадження нової форми вказаних документів.

Принагідно інформуємо, що згідно з пунктом 52¹ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, у тому числі за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

Закликаємо усіх платників податків,громадян використовувати електронні сервіси ДПС. Це зручно, безкоштовно та сучасно!».

Державною податковою службою України з метою забезпечення зручності платників податків запроваджено новий електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді, засвідчених кваліфікованою електронною печаткою ДПС».

В межах нового електронного сервісу фізична особа - платник податків засобами Електронного кабінету зможе отримати у відповідь на запит відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді, засвідчені кваліфікованою електронною печаткою ДПС.

Запит про суми виплачених доходів та утриманих податків може бути сформований починаючи з І кварталу 1998 року за будь-які п’ять років (запит формується поквартально, у зв’язку з чим загальна кількість кварталів, яка вказується в запиті, не повинна перевищувати 20 кварталів).

Електронний документ, засвідчений кваліфікованою електронною печаткою ДПС, є аналогом паперового документа, виданого контролюючим органом.

Інструкція щодо дій користувача для отримання такого електронного документа знаходиться на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: http://tax.gov.ua у приватній частині Електронного кабінету в розділі: Допомога —» ЕК для громадян —> Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

Перевірити достовірність електронного документа можна через вебпортал Центрального засвідчувального органу в розділі: Довірчі послуги —> Перевірити підпис за посиланням http://czo.gov.ua/verify. Одержувач документа отримує можливість ідентифікувати підписувана документа та перевірити цілісність електронного документа.

Подання звітності в  електронному вигляді

Братська ДПІ нагадує платникам податків, що з метою створення якісних умов обслуговування платників і забезпечення швидкості процесу адміністрування податків  Державною податковою службою України розроблено й  підтримується в актуальному стані низка сервісів, завдяки яким можна сформувати, перевірити й надіслати до ДПС податкову звітність, дистанційно перевірити розрахунки із бюджетом, дізнатися про строки сплати податків, а також іншу корисну інформацію. Для фізичних осіб в Електронному кабінеті об’єднано сервіси для громадян в окремий Е-кабінет для громадян, який надає можливість:

- доступу до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування (рухоме та нерухоме майно, відомості про які надходять до ДПС з відповідних реєстрів інших державних органів);

- доступу до сформованих податкових повідомлень – рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;

- подання декларації про майновий стан і доходи;

- отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

 Хороший метод профілактики від коронавірусу - користуватися електронними сервісами податкової

По-перше, таким чином ми зменшуємо вірогідність утворення масового скупчення людей. По-друге, ви заощаджуєте час та сили.

Ззакликаємо усіх платників податків,громадян використовувати електронні сервіси ДПС. Це зручно, безкоштовно та сучасно!».

Триває кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами протягом 2020 року.

Порядок декларування доходів, одержаних фізичними особами, регулюється нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до норм якого подавати податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) необхідно і громадянам, які отримали дохід від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, зібрана та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, сукупний розмір яких перевищує 2 гектари, наданих їй  для ведення особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості)  (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Крім того, при отриманні у 2020 році доходів від надання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець (громадянин) визначає свої податкові зобов’язання за результатами такого року у річній Декларації та сплачує податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з таких доходів за своєю податковою адресою.

Звертаємо увагу, що доходи від продажу сільськогосподарської продукції, самостійно вирощеної фізичною особою на власних земельних ділянках площею понад 2 гектари, та доходи від надання власних земельних ділянок в оренду іншій фізичній особі, підлягають оподаткуванню ПДФО за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.

Термін подання декларації за звітний (податковий) 2020 рік до 01.05.2021 року.

Враховуючи низку обмежень, зокрема і в роботі державних податкових інспекцій через карантинні обмеження, декларацію про доходи краще подавати в електронному вигляді.

Потенційні декларанти можуть зареєструватися в Електронному кабінеті (https://cabinet.tax.gov.ua/), попередньо отримавши кваліфікований електронний підпис.

Всю необхідну інформацію щодо порядку заповнення та подання декларацій можливо отримати  за тел. 9-19-92, 9-14-46 ,в соціальній мережі Facebook ( Братська податкова інспекція)  та завітавши до Братської ДПІ.                                                     

Шановні громадяни ! Виконайте свій конституційний обов’язок - задекларуйте свої доходи та звітуйте вчасно!».

 Братська ДПІ нагадує, що фізичні особи – підприємці  (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність,  які за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року не отримували дохід (прибуток) від діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, мають право на списання суми недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нараховані на ці суми недоїмки. Для цього зазначеним категоріям суб’єктів господарювання необхідно до 1 березня 2021 року звернутися до податкового органу з відповідною заявою.

При цьому платникам єдиного внеску, які звернулися із заявами про списання недоїмки, штрафних санкцій та пені у строк до 31.08.2020 року (на підставі Закону України  від 13 травня 2020 року №592 «Про внесення змін до Закону України про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» зі змінами, внесеними Законом України від 14 липня 2020 року №786), але їх діяльність на момент звернення вже була припинена в періоді з 01.01.2017 до 03.06.2020 - звертатися із заявою повторно не потрібно. Органи ДПС здійснюють списання щодо таких платників на підставі документів, які були подані раніше на підставі Законів № 592 та 786. Зазначене стосується виключно платників , заборгованість яких виникла до 03.06.2020 року.

У разі наявності у вказаної категорії платників заборгованості з єдиного внеску, яка виникла після 03.06.2020 року і пізніше – такі платники зобов’язані повторно подати заяви про списання.

Водночас, всі інші суб’єкти (які не зверталися раніше, або яким було відмовлено у списанні через недотримання вимог обов’язкових документів, необхідних для списання відповідно до Закону № 2464) – можуть звернутися із відповідною заявою про списання до податкового органу, у якому вони перебувають (перебували) на обліку як платники єдиного внеску.

Списання заборгованості щодо недоїмки зі сплати єдиного внеску, несплаченої станом на 01.12.2020 року здійснюватиметься за період з 01.01.2017 до 01.12.2020, щодо штрафів та пені, нарахованої на ці суми недоїмки – за період з 01.01.2017 року включно до дати подання заяви про списання недоїмки.

Звертаємо увагу, що списання сум заборгованості з єдиного внеску можливе при виконанні таких умов:

-  відсутність у суб’єкта звернення доходу (прибутку) від його діяльності з 01.01.2017 до 01.12.2020 року;

-  подання до 01.03.2021 року державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи-підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності (якщо така заява не була подана раніше); для  осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, або у періоді з 01.01.2017 року до дати подання заяви провадили таку діяльність - до податкового органу за основним місцем обліку заяву про зняття з обліку як платника єдиного внеску (якщо така заява не була подана раніше);

-  подання до 01.03.2021 року до податкового органу звітності з єдиного внеску за період з 01.01.2017 р. до 01.12.2020 р., якщо вона не була подана раніше.

Слід зазначити, що не підлягають списанню:

-  заборгованість зі сплати штрафів та пені, нарахованих за період 01.01.2017 р. до 01.12.2020 р. якщо така заборгованість виникла з дня, наступного за днем подання заяви;

-  недоїмка, яка виникла після 01.12.2020 року.

Братська ДПІ

Державна податкова служба України у зв’язку з набуттям чинності
01.01. 2021 Законом України від 17 грудня 2020 року № 1117 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» (далі – Закон  № 1117) та з метою належного визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у постійних представництв нерезидентів повідомляє таке.

Законом № 1117 внесено зміни до п. 60 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до яких нерезиденти (іноземні компанії, організації), які здійснюють господарську діяльність на території України та/або які належно акредитували (зареєстрували, легалізували) на території України відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, і станом на 01.01.2021 не перебувають на обліку в контролюючих органах (до вказаних змін передбачалося, що станом на 01.07.2020 не перебували на обліку в контролюючих органах), зобов’язані протягом трьох місяців подати до контролюючих органів документи для взяття їх на облік у порядку, встановленому п. 64.5 ст. 64 Кодексу.

Водночас Законом України від 14 липня 2020 року № 786 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 786) з 01.01.2021 постійні представництва нерезидентів виключені з кола платників податку на прибуток.

Так абзац перший п. 133.3 ст. 133 Кодексу, згідно з яким постійні представництва до 2021 року ставали на облік в контролюючому органі,
з 01.01.2021 викладено у новій редакції, відповідно до якої нерезидент стає на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням свого постійного представництва до початку своєї господарської діяльності через таке представництво.

Отже починаючи з 2021 року взяттю на облік в контролюючих органах підлягають всі постійні представництва, які акредитовані (зареєстровані, легалізовані) на території України як відокремлені підрозділи, без реєстрації постійних представництв платниками податку на прибуток та за загальними правилами постановки на облік відокремлених підрозділів. Ті постійні представництва нерезидентів, які не акредитовані (зареєстровані, легалізовані) на території України як відокремлені підрозділи, взяттю на облік не підлягають.

Також п. 60 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу доповнено новим абзацом, згідно з яким постійні представництва нерезидентів, які були зареєстровані платниками податків (у тому числі податку на прибуток підприємств) у періодах до 01.01.2021, залишаються платниками таких податків відповідно до вимог Кодексу до реєстрації як платники податків (у тому числі податку на прибуток підприємств) відповідних нерезидентів.

Законом № 1117 до 31.12.2020  включно передбачено визначення  як платників податку на прибуток підприємств у п.п. 133.2.2 п. 133.2
ст. 133 Кодексу постійних представництв нерезидентів, які отримують доходи з джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників, а не самих нерезидентів.

З урахуванням зазначеного постійні представництва нерезидентів перебувають на обліку як платники податку на прибуток підприємств до реєстрації як платників цього податку відповідних нерезидентів.    

Нерезиденти, постійні представництва яких перебувають на обліку як платники податку на прибуток підприємств, зобов’язані протягом трьох місяців
(з 01.01.2021 до 31.03.2021) подати до контролюючих органів документи для взяття таких нерезидентів на облік як платників цього податку у порядку, встановленому п. 64.5 ст. 64 Кодексу.

Після взяття на облік іноземної компанії як платника податку на прибуток, її постійне представництво знімається з обліку як платник податку на прибуток і залежно від того, чи акредитоване таке постійне представництво як відокремлений підрозділ на території України, має як платник інших видів податків:

продовжувати перебувати на обліку в контролюючих органах, –  у разі коли йдеться про акредитований відокремлений підрозділ нерезидента, що має код ЄДРПОУ;

бути знятим з обліку в контролюючих органах (за заявою, в установленому порядку), –  у разі коли постійне представництво не акредитоване як відокремлений підрозділ нерезидента і обліковується за 9-значним реєстраційним (обліковим) номером платника податків, який присвоюється контролюючими органами.

При цьому відповідно до п. 60 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу перевірки щодо нерезидентів (іноземних компаній, організацій), які здійснюють господарську діяльність на території України та які повинні були стати на облік у порядку, встановленому п. 64.5 ст. 64 Кодексу, та якими не були виконані вищезазначені вимоги, та щодо їх відокремлених підрозділів, у тому числі постійних представництв, що перебувають на обліку, можуть бути призначені з 01.07.2021 (до внесених Законом № 1117 змін передбачалося, що можуть бути призначені з 01.01.2021).

Водночас, Законом № 1117 внесено зміни до п. 141.4 ст. 141 Кодексу, відповідно до яких до 31.12.2020 включно обов’язок утримувати податок на прибуток підприємств при виплаті доходів нерезидентам зберігається за постійними представництвами нерезидентів, які здійснюють відповідні виплати.

Таким чином, обов’язок визначати податкові зобов’язання, подавати податкову звітність з податку на прибуток підприємств, утримувати податок з доходів із джерелом їх походження з України зберігається за постійними представництвами нерезидентів до реєстрації як платників цього податку відповідних нерезидентів.

Законом № 1117 до 31.12.2020 включно продовжено застосування визначення терміна «постійне представництво» у п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, яке застосовувалося до 23.05.2020 (до внесення змін Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»).

Тобто у 2020 році відповідно до п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу постійним представництвом є постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

З метою оподаткування термін «постійне представництво» включає будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об’єкт чи пов’язану з ними наглядову діяльність, якщо тривалість робіт, пов’язана з таким майданчиком, об’єктом чи діяльністю, перевищує шість місяців; надання послуг нерезидентом (крім послуг з надання персоналу), у тому числі консультаційних, через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей, але якщо така діяльність провадиться (у межах одного проєкту або проєкту, що пов’язаний з ним) в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить більш як шість місяців, у будь-якому дванадцятимісячному періоді; резидентів, які мають повноваження: діяти від імені виключно такого нерезидента (проведення переговорів щодо суттєвих умов та/або укладення договорів (контрактів) від імені цього нерезидента), що призводить до виникнення у цього нерезидента цивільних прав та обов’язків; та/або утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, зі складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім резидентів, що мають статус складу тимчасового зберігання або митного ліцензійного складу.

Постійним представництвом не є використання будівель або споруд виключно з метою зберігання, демонстрації або доставки товарів чи виробів, що належать нерезиденту; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою зберігання або демонстрації; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою переробки іншим підприємством; утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або для збирання інформації для нерезидента; направлення у розпорядження особи фізичних осіб у межах виконання угод про послуги з надання персоналу; утримання постійного місця діяльності виключно з метою провадження для нерезидента будь-якої іншої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер.

Законом № 1117 до 31.12.2020 включно продовжено порядок визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств постійних представництв нерезидентів, встановлений у п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, який діяв до 23.05.2020, та полягає в такому.

Суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке  постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

У разі якщо нерезидент провадить свою діяльність в Україні та за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, з урахуванням вимог, визначених ст.39 Кодексу.

У разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається контролюючим органом як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7 з урахуванням вимог, визначених ст. 39 Кодексу.

Таким чином, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств за звітний період – 2020 ріку постійних представництв нерезидентів може визначатись одним з трьох способів:

в загальному порядку встановленому для платників – резидентів відповідно до розділу ІІІ Кодексу;

на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, з урахуванням вимог, визначених ст. 39 Кодексу;

як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7 з урахуванням вимог, визначених ст. 39 Кодексу.

Враховуючи викладене вище, платники податку на прибуток підприємств – постійні представництва нерезидентів, у яких об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств за звітний період – 2020 рік визначатиметься на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності або шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7, можуть використовувати форми відповідних розрахунків, які були затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2016 № 544.

При цьому постійні представництва нерезидентів не зобов’язані у зв’язку із набуттям чинності Законом № 1117 подавати уточнюючі декларації (розрахунки)  за звітні періоди – півріччя та або три квартали 2020 року, у разі якщо податкова звітність за такі періоди складена відповідно до редакції Кодексу, що діяла на момент такого складання.

Крім цього, Законом № 1117 передбачається відтермінування (на один рік) змін до п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 Кодексу, які починають діяти з 01.01.2022, щодо визначення платниками податку на прибуток підприємств юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України.

Платникам слід знати, при поданні Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ за 2020 рік, у графі 4 таблиці 1 Звіту в місяцях звільнення від нарахування, обчислення та сплати ЄСВ (березень, квітень, травень, грудень) проставляються прочерки, а показники інших календарних місяців заповнюються на загальних підставах – наголошують у Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області.

Та нагадують, що з 10 грудня 2020 року вступив в дію Закон України №1072-ІХ (від 04.12.2020р.) "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2". 

Відтак, одним з пунктів даного Закону є тимчасове звільнення від нарахування, обчислення та сплати ЄСВ платників спрощеної системи I групи в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 1 по 31 грудня 2020 року, з 1 по 31 січня, з 1 по 28 лютого, з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2021 року за себе. Звертаємо увагу на те, що попри це такі періоди включаються до страхового стажу.

Крім того, у разі, якщо суб’єкт підприємницької діяльності не отримував доходу в грудні та основний КВЕД є в Переліку, то такий суб’єкт  звільняється від обов’язку визначити базу нарахування, а також суму єдиного внеску, яка не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. А отже і у річному звіті (Додаток 5) за березень-травень та грудень 2020 року не зазначає мінімальну суму єдиного внеску.

При поданні звітності за 2020 рік платникам слід врахувати, у разі звільнення від нарахування, обчислення та сплати ЄСВ за періоди березень, квітень, травень, грудень 2020 року у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби, показники графи 3  таблиці 1 Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ (Форма № Д5 (річна)) до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого ЄСВ, заповнюються наступним чином:

фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – в рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається середньомісячний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення річного чистого доходу (прибутку), задекларованого у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник ЄСВ;

фізичними особами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, – в рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається самостійно визначена сума доходу, яка не може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць;

членами фермерського господарства – в рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається середньомісячний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення річного розподіленого доходу, отриманого такими платниками від чистого прибутку фермерського господарства у звітному році, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску.

В той же час, у графі 4 таблиці 1 Звіту в місяцях звільнення від нарахування, обчислення та сплати ЄСВ (березень, квітень, травень, грудень) проставляються прочерки, а показники інших календарних місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник ЄСВ, заповнюються на загальних підставах.

ДОДАТКОВІ МАТЕРІАЛИ

·         Приклад заповнення ФОП перша група (Завантажити)

·         Приклад заповнення ФОП друга група (Завантажити)

·         Приклад заповнення ФОП загальна система (Завантажити)

Які ФОП - платники ЄП не застосовують РРО та/або ПРРО з 1 січня 2021 року?

Відповідно до п. 296.10 ПКУ РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Звертаємо увагу, що 1 січня 2021 року набирає чинності розд. І Закону України від 01.12.2020 р. № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі - Закон №1017), який вносить зміни, зокрема, до п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.

Новою редакцією п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ передбачено, що до 1 січня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн., крім тих, які здійснюють:

— реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

— реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

— реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

— реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

— реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.