Загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО"

 16 ДНІВ ПРОТИ НАСИЛЬСТВА!!!

У 1991 році Центром жіночого глобального лідерства ініційовано проведення міжнародної кампанії «16 днів проти насильства». З того часу дана кампанія проводиться щорічно з 25 листопада по 10 грудня та у ній приймає участь більшість країн світу, у тому числі Україна.

Основними завданнями заходів є привернення уваги громадськості до актуальних для суспільства проблем подолання домашнього насильства, протидії торгівлі людьми, жорстокого поводження з дітьми, гендерного насильства та забезпечення рівних прав жінок і чоловіків, а також сприяння утвердженню ненасильницької ідеології в суспільстві.

Слід зазначити, що період проведення кампанії є невипадковим та охоплює ряд ключових дат, які створюють символічний ланцюжок:

• 25 листопада – Міжнародний день ООН з викорінення насильства щодо жінок – присвячений сестрам Мірабаль, які були жорстоко вбиті під час диктатури Трухильо у Домініканській Республіці у 1960 році;

• 2 грудня – Міжнародний день боротьби за відміну рабства. У цей день у 1949 році Генеральна Асамблея ООН прийняла Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми та з експлуатацією проституції третіми особами;

• 6 грудня – річниця з дня «Монреальської різанини», коли 14 жінок-студенток були вбиті злочинцем лише через те, що вони були феміністками;

• 10 грудня – День прав людини. 10 грудня 1948 року уряди країн-членів ООН підписали Загальну декларацію прав людини, визнавши таким чином право кожної особи на життя, свободу та особисту недоторканість.

Поряд з іншими органами державної влади та громадськими організаціями активу участь у проведення кампанії «16 днів проти насильства» приймають також і правоохоронці.

Зокрема, організовано проведення заходів щодо відпрацювання осіб, які перебувають на обліку поліції у зв’язку із вчиненням домашнього насильства, виявлення сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах та не в змозі подолати існуючі труднощі  самостійно.

Також заплановано проведення зустрічей співробітників поліції із вихованцями дошкільних закладів, шкіл-інтернатів, загальноосвітніх шкіл та педагогічними колективами навчальних закладів з метою ранньої профілактики правопорушень відносно підлітків, своєчасного виявлення фактів насильства над дітьми.

У свою чергу, для підвищення обізнаності громадян з питань попередження домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до будь-яких видів насильства, а також доведення переліку установ та організацій, до яких особа може звернутися за допомогою у разі вчинення побутового насильства, організовано проведення виступів з даної тематики у засобах масової інформації, трудових колективах та перед населенням.

ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО – КУДИ ЗВЕРНУТИСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ?

Нажаль на сьогодні домашнє насильство є однією з найпоширеніших форм порушення прав людини. При цьому, більшість сімейно-побутових конфліктів залишаються латентними аж до моменту скоєння злочину, тобто потерпілі не бажають, а найчастіше соромляться повідомляти про такі факти не вірячи у можливість реальної допомоги, або ж намагаються просто змиритися з даною проблемою вважаючи її своїм особистим болем. Однак, замовчування може лише ускладнити ситуацію, оскільки порушник уникнувши відповідальності за свої протиправні дії продовжить їх чинити і надалі.

У разі вчинення домашнього насильства або реальної його загрози необхідно обов’язково звернутися до Національної поліції. Це можна зробити зателефонувавши на телефон чергової служби відповідного територіального підрозділу, спецлінію «102», або відвідавши відділ (відділення) поліції особисто.

При отриманні заяви чи повідомлення про випадок домашнього насильства  правоохоронцями будуть вжиті невідкладні заходи щодо його припинення, а також притягнення кривдника до передбаченої законом відповідальності.

З метою запобігання неправомірним діям у подальшому особа, яка вчинила домашнє насильство, береться на профілактичний облік та з нею проводиться індивідуально-профілактична робота.

Крім того, у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення поліція може винести кривднику терміновий заборонний припис, яким кривдника може бути зобов’язано залишити місце проживання постраждалої особи, а також заборонено йому в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Постраждала від домашнього насильства особа може також звернутися до структурного підрозділу з питань сім’ї місцевої державної адміністрації або виконавчого органу з питань сім’ї сільської, селищної, міської ради, до повноважень яких належить здійснення координації діяльності суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

У свою чергу, з метою отримання соціальних послуг, інформаційної, медичної, соціальної, психологічної допомоги на безоплатній основі, а також тимчасового притулку, потерпіла особа може звернутися до центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Зазначеними центрами проводиться  соціальне  інспектування  сімей,  у яких мають місце випадки вчинення  насильства, а також їх соціальний супровід.

У разі ж вчинення домашнього насильства відносно дитини, доцільно звернутися до органу опіки та піклування або служби у справах дітей, якими в  межах повноважень будуть вжиті заходи щодо захисту її прав.

Для винесення обмежувального припису кривднику, постраждала особа або її представник можуть звернутися з відповідною заявою до суду. При цьому слід зазначити, що судовий збір у такому випадку не сплачується.

У свою чергу, для отримання безкоштовної правової допомоги, на яку мають право усі постраждалі від домашнього насильства особи, необхідно звертатися до центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. В Україні діє єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0-800-213-103.

Безкоштовну консультацію з приводу домашнього насильства можна отримати також зателефонувавши на Національну «гарячу лінію» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації  за телефоном 0-800-500-335 або 116 123 (для дзвінків з мобільного).

про приватизацію присадибної земельної ділянки Формат: DOCX | Добавлен: 15/10/2020 15:04:22

57Kb  скачать

 Як захистити права в сфері земельних відносин – роз’яснює Міністр юстиції Павло Петренко

Доброго дня! Мій сусід орендує земельну ділянку вже декілька років, але тиждень тому до нього приїхали невідомі люди з документами і заявили що віднині вони є орендарями. Він звернувся до поліції, там зареєстрували заяву і більше нічого. Цього року я теж планував взяти землю в оренду, але тепер  побоююсь. Підкажіть, як бути?

Петро Василишин

Що таке  самовільне зайняття земельної ділянки?

Це дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Що таке подвійна державна реєстрація права оренди земельних ділянок ?

Нагадаю, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки підлягають обов’язковій державній реєстрацій.

Подвійна державна реєстрація права оренди земельних ділянок - це наявність двох зареєстрованих прав оренди за різними орендарями.

Як запобігти подвійній реєстрації?

Перед укладанням договору оренди земельної ділянки та державною реєстрацію цього права рекомендую попередньо отримати витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку задля того, щоб володіти повною інформацію.

Як захистити своє право?

Законодавство передбачає два шляхи  захисту -  у досудовому  та судовому порядку.

Досудовий порядок передбачає звернення до:

• правоохоронних органів;
• Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України;
• регіональних оперативних штабів, які працюють у режимі оперативного реагування на спроби рейдерських захоплень земель або вирощеного врожаю. Контакти штабів шукайте  на сайті Головного територіально управління юстиції у Вашій області;
• мобільних точок доступу до системи безоплатної правової допомоги з метою повідомлення про факт рейдерської атаки та консультування щодо подальших дій;

Крім того, реальний власник земельної ділянки може звернутися  до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса із заявою про заборону вчинення реєстраційних дій, яка невідкладно реєструється  в базі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Які скарги розглядає Комісія?

Мін’юст розглядає скарги:

• на рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
• на рішення, дії або бездіяльність Головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України (з питань розгляду скарг, які належать до їх компетенції).

Проте, до компетенції Міністерства юстиції України не відноситься розгляд скарг:

• на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, коли таке право набуто на підставі рішення суду;
• коли наявний судовий спір;
• розгляд скарг на реєстраційні дії, проведені на підставі рішення суду.
•  

Який порядок і форма подачі скарги до Комісії Мін’юсту?

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено. Скарга подається за формою, встановленою законом. Вимоги до оформлення скарги розміщені на сайті Міністерства: https://minjust.gov.ua/m/4626

Звертаю увагу, скарга, подана без урахування зазначених вимог, Комісією по суті не розглядається!

Які строки звернення до Комісії?  

• 60 календарних днів  на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації;
• 15 календарних днів на рішення дії або бездіяльність територіальних органів Мін’юсту.

Відлік часу починається від дня прийняття рішення або з дня коли особа могла дізнатися про порушення її прав.

Які строки розгляду?

Загальний строк розгляду та вирішення скарги – до 45 календарних днів з моменту надходження скарги.  

Комісія готує висновок протягом 2-3 тижнів, на підставі якого Мін’юст приймає рішення у формі наказу.

Рішення надсилається скаржнику протягом 3-х робочих днів з дня його прийняття. Особа, яка звернулась зі скаргою, не згодна з рішенням Міністерства юстиції України, вона може звернутись до суду.

Коли може бути відмовлено у розгляді скарги?  

Існує низка випадків, коли Мін’юст може відмовити у розгляді скарги, та випадки, коли закон зобов’язує відмовити у задоволенні скарги. Найчастіше підставою  є  недотримання  встановлених законом вимог до оформлення скарги.

Куди можна звернутись за консультацією з питань діяльності Комісії Мін’юсту?

Необхідну інформацію та контакти можна знайти на офіційному веб-сайті Міністерства за посиланням: https://minjust.gov.ua/pages/commission_civil_register.

Як захистити своє право через суд?

Особа, чиї права порушено, може звернутися до суду з позовом про скасування рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та з  позовом про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

До якого суду звертатись?  

• До господарського суду, якщо сторонами спору є юридичні особи таабо громадяни – суб’єкти  підприємницької діяльності.
• До адміністративного суду, якщо оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, компетентних у сфері земельних правовідносин.
• всі інші  випадки до судів загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки?

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Посилання на відеоролики проекту "Я МАЮ ПРАВО" Формат: DOC | Добавлен: 01/01/1970 03:00:00

20Kb  скачать

Відповідальність за несплату аліментів Формат: RAR | Добавлен: 24/08/2020 17:23:54

1690Kb  скачать

Газета "Юстиція відкрита для людей" Формат: RAR | Добавлен: 24/08/2020 17:23:54

6824Kb  скачать

Газета "Юстиція відкрита для людей" Формат: RAR | Добавлен: 24/08/2020 17:23:54

6930Kb  скачать

Консультація про порядок отримання аліментів Формат: DOCX | Добавлен: 24/08/2020 17:23:54

20Kb  скачать

Про порядок оформлення спадщини через суд Формат: DOCX | Добавлен: 24/08/2020 17:23:41

16Kb  скачать

Процедура реєстрації дитини після народження Формат: DOCX | Добавлен: 24/08/2020 17:23:42

19Kb  скачать

Консультація з питань приватизації житла Формат: DOCX | Добавлен: 24/08/2020 17:23:53

19Kb  скачать

Консультація Міністра юстиції стосовно прийняття закону щодо невиплати аліментів

Вітаю Вас, Павле Дмитровичу! По телевізору багато казали про те, що Мін’юст прийняв закон, який примусить чоловіків, які не платять аліменти, зробити це, або до них буде застосоване серйозне покарання. Мій колишній чоловік вже кілька років ні копійки не дає нам з дитиною. Поясніть, що саме його очікує за новим законом.

Оксана Муляр

Проблема безвідповідального ставлення батьків до утримання своїх дітей, дійсно, є однією з найбільш актуальних в Україні. На обліку виконавчої служби Міністерства юстиції перебуває майже 600 тисяч проваджень про примусове стягнення аліментів. З них понад 90 тисяч стосуються боргу, який перевищує 6 місяців.

І це при тому, що лише за минулий рік державними виконавцями Мін’юсту стягнено понад 2,4 млрд грн заборгованості по аліментах на користь 576 тисяч дітей.

Вирішити проблему без законодавчих змін було неможливо. Тому Мін’юст розробив законопроект №7277 #ЧужихДітейНеБуває про посилення відповідальності злісних неплатників аліментів.

Документ підтримала Верховна Рада України та підписав Президент України. 6 лютого цього року Закон вступає в силу.

Які нові засоби впливу запроваджує закон?

Спрощується порядок встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України. Законом на виконавця покладається обов’язок встановлювати таке обмеження без участі суду.

Крім того, з моменту вступу у дію закону злісних неплатників буде обмежено у праві керування транспортними засобами, у праві користування вогнепальною зброєю та у праві полювання.

Той із батьків, хто не проживає з дитиною і має заборгованість зі сплати аліментів, не зможе впливати на рішення щодо тимчасового виїзду дитини за межі України з метою лікування, навчання дитини за кордоном, відпочинку.

Всі ці обмеження застосовуватимуться до повного погашення заборгованості.

Окрім цього, для неплатників вводиться новий вид адміністративного стягнення – суспільно корисні роботи. Оплата за такі роботи йтиме на погашення заборгованості зі сплати аліментів.

Чи до всіх боржників будуть застосовуватися такі заходи?

Важливо звернути увагу на те, що ці положення Закону застосовуються лише до злісних неплатників аліментів – борг яких перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців.

Водночас, ми не збираємося залишати недобросовісних батьків без засобів заробітку чи нормального життя.

Для прикладу, тимчасове обмеження у праві користування транспортними засобами не може застосовуватися до боржника якщо:

-         керування транспортними засобами є для боржника основним законним джерелом доходу;

-         у разі використання боржником транспортного засобу у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю;

-         у випадку проходження боржником військової служби;

-          розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліменти.

У таких випадках рішення щодо застосування обмежень визначатимуться окремо, враховуючи всі обставини.

Скільки коштує звернення до суду з вимогою стягнути борг?

Відповідно до прийнятих змін батьки, які подають заяву щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів, звільняються від сплати судового збору.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Ви можете звернутись до Головного територіального управління  юстиції у Миколаївській області. Адреса: м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 107; тел./факс (0512) 47-41-28. E-mail: info@mk.minjust.gov.ua

Газета "Юстиція відкрита для людей" Формат: RAR | Добавлен: 24/08/2020 17:23:53

8056Kb  скачать

Буклети Формат: RAR | Добавлен: 24/08/2020 17:23:53

4923Kb  скачать

Відеоролики Формат: ZIP | Добавлен: 24/08/2020 17:23:53

8675Kb  скачать