Головна Новини Державні закупівлі Звернення громадян Запобігання проявам корупції Доступ до публічної інформації Правова допомога

Європейська інтеграція України

 

Європейський Союз (ЄС) – це сім’я демократичних європейських країн, що спільно працюють задля миру та процвітання. Це – не держава, що має замінити існуючі держави, це більше, ніж будь-яка міжнародна організація. ЄС – дійсно унікальне явище. Держави – члени ЄС утворили спільні інституції, яким делегували деякі зі своїх повноважень, таким чином, щоб рішення щодо окремих спільних питань можна було демократично вирішувати на європейському рівні.
 
Спочатку ЄС складався з шести країн: Бельгії, Італії, Франції, Німеччини, Люксембургу та Нідерландів.

В 1973 році до ЄС приєдналися: Данія, Ірландія та Велика Британія.
В 1981 до ЄС приєдналась Греція.
В 1986 році до ЄС приєднались: Іспанія, Португалія.
В 1995 році до ЄС приєднались: Австрія, Фінляндія та Швеція.
В 2004 році до ЄС приєднались: Чехія, Естонія, Кіпр, Латвія, Литва, Угорщина, Мальта, Польща, Словенія, Словаччина.
В 2007 – Болгарія та Румунія.
 
Країни - кандидати до вступу в ЄС: Албанія, Республіка Македонія,Туреччина, Хорватія

ЄС - це унікальне явище. Країни, що входять до складу ЄС (його країни-члени), лишаються незалежними суверенними державами, але, об'єднавши свою суверенність воєдино, вони отримали такий вплив, якого жодна з цих країн не могла б мати сама по собі.
На практиці об'єднання суверенності означає, що держави-члени ЄС доручають спільним установам, яких було створено саме цими державами, деяку частку своїх повноважень у прийнятті рішень для того, щоб рішення стосовно справ, які становлять спільний інтерес, могли прийматися демократично і на європейському рівні.

У процесі прийняття рішень ЄС задіяні три головних установи:

European Commission

(Європейська Комісія),
яка підтримує інтереси ЄС у цілому.

European Parliament (EP) (Європейський Парламент (ЄП), який представляє інтереси громадян ЄС і обирається безпосередньо ними;

Council of the European Union (Рада Європейського Союзу), яка представляє інтереси окремих країн-членів ЄС;

Цей «інституційний трикутник» розроблює політичні принципи і закони, що застосовуються по всьому ЄС. По суті, нові закони пропонує Комісія, але приймають їх Парламент і Рада. Потім Комісія і країни-члени ЄС реалізують їх, а Комісія забезпечує відповідне застосування цих законів.
Існують ще дві установи, які грають важливу роль: Court of Justice (Суд Європейського Союзу) захищає європейські правові норми, а Court of Auditors (Суд аудиторів) перевіряє фінансування заходів, що проводяться ЄС.

Повноваження та обов'язки цих установ визначаються договорами, які є основою всього, чим займається ЄС. Ці договори визначають правила й процедури, яких мають дотримуватися установи ЄС. Договори узгоджуються президентами і/або прем'єр-міністрами усіх країн-членів ЄС і підтверджуються парламентами цих країн.

Відповідно до Лісабонської угоди, ЄС набуває статусу юридичної особи. Таким чином, вперше ЄС, а не держави-члени, зможе схвалювати міжнародні договори, що означає зміцнення правового статусу ЄС та законодавчої влади його інституцій.

Також передбачається створення апарату дипломатичної служби Європейського Союзу для потреб реалізації функцій та завдань Високого представника. Така дипломатична служба функціонуватиме на принципі спільного використання ресурсів делегацій (представництв) Європейської Комісії та посольств держав-членів у третіх країнах.

Втім, вже на даному етапі, завдяки зусиллям Великої Британії  встановлено загальне обмеження повноважень ЄС у сфері зовнішньої політики та безпеки, згідно з яким положення міжнародних договорів ЄС у цій сфері не можуть мати пріоритет над національною компетенцією держав-членів ЄС у сфері зовнішньої політики та безпеки, або над дипломатичними представництвами цих держав в третіх країнах чи при міжнародних організаціях, передусім  ООН.

 
Інформацію про Європейський Союз можна отримати:

Міністерство закордонних справ України
www.mfa.gov.ua
 
Представництво Європейської Комісії в Україні
www.delukr.ec.europa.eu
 
Державний комітет телебачення та радіомовлення України
www.comin.kmu.gov.ua
www.ukraine-nato.gov.ua
 
Європейський простір
www.eu.prostir.ua

 

 

«Східне партнерство»
 
Ініціатива щодо підготовки пропозицій до посилення відносин Європейського Союзу із східними сусідами була виголошена Прем’єр-міністром Республіки Польща Д.Туском на засіданні Європейської Ради у березні 2008 року.
26 травня 2008 р. міністри закордонних справ Республіки Польща та Королівства Швеція передали на розгляд глав зовнішньополітичних відомств держав-членів ЄС спільний позиційний документ щодо концепції "Східного партнерства".
Польсько-шведські пропозиції були підтримані державами-членами на засіданні Європейської Ради 20 червня 2008 р., на виконання рішень якого Європейська Комісія 3 грудня 2008 р. представила Комунікацію “Східне партнерство”.
Довідка: країнами-учасницями ініціативи “Східне партнерство” визначено Азербайджан, Білорусію, Вірменію, Грузію, Молдову та Україну. Розглядалося питання залучення в якості спостерігачів інших країн, зокрема Російської Федерації. Також прийнято рішення про можливість залучення третіх сторін до реалізації окремих проектів “Східного партнерства” в разі доцільності.
Серед основних положень Комунікації “Східне партнерство” можна виділити:
-  оновлення договірно-правової бази відносин ЄС зі східними сусідами, через заміну чинних Угод про партнерство та співробітництво на посилені угоди нового формату;
-  створення спеціальної програми допомоги для зміцнення адміністративної спроможності країн-партнерів;
-   створення поглиблених зон вільної торгівлі (ЗВТ), яке, передусім, залежатиме від готовності економік країн-партнерів;
-   лібералізацію візового режиму між ЄС та державами-партнерами з можливістю започаткування безвізового діалогу з країнами-партнерами за умови попередньої “ефективної імплементації” угод про спрощення оформлення віз  та реадмісію осіб;
-   зміцнення енергетичної безпеки ЄС та його партнерів на принципах Енергетичної Хартії;
-  вирівнювання регіонального розвитку країн-партнерів, підтримка соціально-економічного розвитку;
-   запровадження багатостороннього політичного діалогу між ЄС та країнами-партнерами в рамках саміту (раз на 2 роки), зустрічей на рівні міністрів закордонних справ (щорічно) та в рамках чотирьох тематичних платформ:
    1) демократія, належне управління та стабільність;
    2) економічна інтеграція та наближення;
    3) енергетична безпека;
    4) міжлюдські контакти;
-   ініціативи-флагмани “Східного партнерства”, які мають на практиці продемонструвати переваги нової концепції вже на перших етапах її імплементації, зокрема:
    1) розробка та реалізація програм інтегрованого управління кордонами;
    2) створення інструменту сприяння малому та середньому бізнесу;
    3) розвиток регіональних ринків електроенергії, підвищення енергоефективності та використання  відновлювальних енергоресурсів;
    4) подальший розвиток південного енергетичного коридору;
    5) посилення взаємодії у контексті попередження, підготовки та запобігання наслідкам природних та техногенних катастроф.
 

Висновками Європейської Ради від 19-20 березня 2009 р. схвалено зазначену Комунікацію Європейської Комісії і затверджено відповідну зовнішньополітичну ініціативу “Східне партнерство”. На додаток до висновків схвалено Декларацію Європейської Ради.
Слід також відзначити, що “Східне партнерство” з самого початку опрацювання перебуває в умовах обмеженості коштів, наявних для фінансування його проектів до завершення нинішньої фінансової перспективи ЄС (до 2013 року).
Декларацією від 19-20 березня 2009 р. передбачено виділення 600 млн. євро на реалізацію цілей «Східного партнерства», однак чітко не визначено джерела фінансування цих обсягів.
Враховуючи деякі амбітні проекти, які передбачає “Східне партнерство”, очевидно, що ефективність його подальшої реалізації буде залежати від донорських коштів, які вдасться спрямувати на додаток до фінансування з бюджету ЄС, а також позитивного вирішення питання щодо усунення у майбутньому дисбалансу між фінансуванням “південного” та “східноєвропейського” вимірів зовнішньої політики ЄС.
7 травня 2009 р. відбувся установчий саміт нової зовнішньополітичної ініціативи ЄС “Східне партнерство”, за результатами якого було прийнято Спільну заяву. Згідно зі спільною заявою, “Східне партнерство” розвиватиметься на основі та буде доповненням до двосторонніх договірних відносин між ЄС та кожною з держав-партнерів (вихідна позиція України).
Другий Саміт «Східного партнерства» заплановано провести у травні 2011 р. у м. Будапешті.
24 травня 2010 р. у м. Сопоті (Польща) відбулася перша неформальна зустріч міністрів закордонних справ держав-учасниць «Східного парнерства». 
У червні 2009 р. було проведено перші установчі засідання всіх 4-х тематичних платформ, під час яких схвалено загальні принципи і правила процедури їх діяльності, розглянуто основні цілі та презентовано окремі ініціативи-флагмани.
У жовтні-листопаді 2009 р. пройшли другі засідання тематичних платформ, за результатами яких схвалено їх основні цілі та Робочі програми на 2009-2011 рр. Крім того, погоджено концепції ініціатив-флагманів “Інтегроване управління кордонами” та “Попередження, готовність та запобігання наслідкам природних та техногенних катастроф”.
8 грудня 2009 р. у м. Брюсселі проведено щорічну зустріч міністрів закордонних справ держав-членів ЄС та країн-партнерів ініціативи ЄС „Східне партнерство”. Визначено українських координаторів діяльності відповідних тематичних платформ “Східного партнерства”:
Мін’юст – платформа № 1 “Демократія, належне врядування та стабільність”;
Мінекономіки – платформа № 2 “Економічна інтеграція та наближення до політик ЄС”;
Мінпаливенерго – платформа № 3 “Енергетична безпека”;
Бюро європейської інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів – платформа № 4 “Міжлюдські контакти”.
МЗС здійснює загальну координацію реалізації ініціативи.
Протягом квітня-травня 2010 р. у м. Брюсселі відбулися треті засідання тематичних платформ.
Протягом жовтня-листопада 2010 р. у м. Брюсселі відбулися чергові засідання тематичних платформ.
13 грудня 2010 р. у м. Брюсселі відбулась чергова щорічна зустріч міністрів закордонних справ держав-учасниць «Східного партнерства».
На даний момент Україною у рамках “Східного партнерства” започатковано співробітництво з:
·          Литвою і Білоруссю
У лютому та листопаді 2009 р. відбулось дві зустрічі Міністрів закордонних справ України, Литви та Білорусі з обговорення перспектив тристоронньої взаємодії у рамках Східного партнерства.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ трьох держав 22 листопада 2009 р. у м. Києві схвалено перелік сфер можливої тристоронньої співпраці в рамках “Східного партнерства” та домовлено сприяти налагодженню безпосередніх контактів між профільними міністерствами та відомствами трьох держав для подальшої розробки конкретних проектів відповідними робочими групами.
 
30 жовтня 2009 р. в м. Києві відбулися українсько-білоруські консультації з питань взаємодії в рамках ініціативи ЄС “Східне партнерство”, за результатами яких домовлено про підготовку двох спільних документів (по лінії прикордонних та митних служб), що міститимуть узгоджені підходи України та Білорусі до можливих проектів в рамках ініціативи-флагмана “Інтегроване управління кордонами”.
Сторони також узгодили текст Меморандуму між МЗС України та МЗС Республіки Білорусь про взаємодію у реалізації взаємовигідних проектів в рамках ініціативи ЄС “Східне партнерство”, який підписано 5 листопада
2009 року
. Цей документ підтверджує спільний інтерес країн до співробітництва у рамках ініціативи-флагмана «Інтегроване управління кордонами».
До уваги ЄС передано українсько-білоруську проектну пропозицію щодо проекту із запровадження системи інтегрованого управління кордонами на спільному кордоні.
26 листопада 2009 р. у Києві відбулися тристоронні експертні консультації з питань взаємодії у сфері історико-культурної спадщини в рамках “Східного партнерства”.
Головним проектом запропоновано визначити запровадження системної програми стажування українських державних службовців в органах влади Литви з метою підвищення їх спроможностей у виконанні завдань у сфері європейської інтеграції.
Протягом липня – серпня 2010 р. профільними міністерствами та відомствами України опрацьовано передані Литовською Стороною пропозиції щодо створення електронної системи попереднього обміну інформацією між митними органами України і Білорусі та проведення циклу семінарів з енергетичної тематики. Пріоритетність подальшого просування саме цих проектів підтверджено за результатами чергової зустрічі глав зовнішньополітичних відомств трьох держав 8 вересня 2010 р. у м. Мінську.
·          Польщею
Під час другого засідання тематичної платформи №1 (7 жовтня 2009 р.) Польська Сторона презентувала проект рамкової програми «Розбудова цілісної системи та зменшення корупції», яким планується охопити усі пріоритети співробітництва у цій сфері.
Експертні консультації з питань взаємодії в рамках “Східного партнерства” із залученням профільних міністерств і відомств проведено 17 грудня 2009 р. у м. Києві. За їх підсумками домовлено сприяти налагодженню безпосередніх контактів між представниками профільних органів влади України та Польщі для подальшого предметного обговорення можливостей започаткування конкретних проектів. 
·          Словаччина
31 березня 2010 р. МЗС України передало на розгляд Словацької Сторони перелік запитань, підготовлених за підсумками опрацювання заінтересованими органами виконавчої влади України документа “Внесок Словаччини у “Східне партнерство” та інформувало про готовність обговорити їх у ході двосторонніх експертних консультацій.

Угода про асоціацію
 
Амбіції ЄС та України щодо посилення відносин один з одним створили можливість вийти за межі співпраці й сягнути поступової економічної інтеграції та поглиблення політичного співробітництва. Таким чином, у березні 2007 року почалися перемовини щодо нової Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, що має замінити попередню УПС. У зв'язку з приєднанням України до Світової організації торгівлі у травні 2008 року, нова угода також передбачає створення глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.
Під час проведення паризького Саміту Україна–ЄС (вересень 2008 р.) досягнуто рішення щодо назви нової посиленої угоди як Угоди про асоціацію.
18 лютого 2008 року колишній Комісар ЄС Пітер Мендельсон і Президент України Віктор Ющенко розпочали переговори стосовно укладення Угоди про зону вільної торгівлі між ЄС та Україною (УВТ). Переговори розпочалися після завершення процесу вступу України до СОТ 5 лютого 2008 року (Україна формально стала членом СОТ 16 травня 2008 року).
УВТ стане невід'ємною частиною майбутньої Угоди про асоціацію. УВТ є частиною ширшої політики ЄС, спрямованої на встановлення стабільних і сприятливих сусідських стосунків шляхом зміцнення економічних зв'язків. УВТ між Україною та ЄС має стати першим документом нового типу «глибоких та всеохоплюючих» торговельних угод. Вона охоплюватиме широкий спектр пов'язаних із торгівлею питань («всеохоплююча угода»), а її метою стане усунення перепон для торгівлі, що виникають «поза кордонами» держав, шляхом нормативно-правового наближення, таким чином частково відкриваючи, розширюючи внутрішній ринок ЄС для України («глибока угода»).
На даному етапі переговорного процесу щодо ЗВТ Сторонами обговорюється змістовне наповнення відповідних положень щодо її створення на основі проектів документів, узгоджених за результатами попередніх раундів.
Загалом у 2007-2010 рр. відбулося 17 раундів переговорів щодо Угоди про асоціацію, 14 раундів переговорів щодо створення зони вільної торгівлі, 11 засідань робочої Групи з економічних, секторальних питань та питань розвитку людського потенціалу.
Оскільки перемовини з приводу Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та її ратифікація потребуватимуть кількох років до вступу в дію повної Угоди, сторони вирішили прийняти Порядок денний асоціації Україна-ЄС.
Порядок денний асоціації замінює попередній План дій Україна-ЄС і є новим інструментом, який готуватиме до вступу в силу Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, а також полегшуватиме набуття чинності цього документу, перемовини про який нині тривають.
Порядок денний асоціації було ухвалено 23 листопада 2009 року на засіданні Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС. Він визначає ключові пріоритети реформ, яким Україна має приділити увагу протягом наступних років задля можливості повною мірою скористатися можливостями інтенсифікованої співпраці та поліпшеного доступу до ринків, передбачених новою Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.
Порядок денний асоціації передбачає створення Спільного комітету на рівні старших посадових осіб для здійснення огляду поступу в реалізації пріоритетів у процесі реформ, визначених у документі, та періодично подавати нову інформацію щодо нього. Спільний комітет регулярно представлятиме свої доповіді Раді з питань співробітництва Україна-ЄС (у 2010 році проведено 1 засідання (26.01.2010) та 2 відеоконференції КСПО (14.04.2010 та 23.09.2010).

Програми прикордонного співробітництва
Європейського інструменту сусідства та партнерства 2007 - 2013 років
 
У рамках Європейського інструменту сусідства та партнерства 2007 – 2013 років (ЄІСП) окремо виділяються програми прикордонного співробітництва, які передбачають співробітництво на регіональному рівні між країнами-партнерами ЄІСП та країнами-членами ЄС, як по сухопутних кордонах, так і в рамках морських басейнів. Особливістю цих програм є відсутність при їх впроваджені щорічних програм дій. Натомість, країни-учасниці кожної із програм розробляють Спільну операційну програму на весь термін впровадження Європейського інструменту сусідства та партнерства.   
Загальний бюджет компоненту прикордонного співробітництва ЄІСП складатиме близько 1,1 млрд. євро (складатиметься із внесків фондів ЄІСП та Європейського фонду регіонального розвитку).
Відповідно до затверджених Європейською Комісією Стратегії прикордонного співробітництва 2007-2013 рр. та Індикативної програми 2007-2010 рр. з прикордонного співробітництва ЄІСП Україна бере участь у наступних програмах :
·   “Україна – Польща – Білорусь”; індикативний бюджет Програми – 186,201 млн. євро
·   “Україна – Угорщина – Словаччина – Румунія”; індикативний бюджет Програми – 68,638 млн. євро
·   ”Україна – Румунія – Республіка Молдова”; індикативний бюджет Програми –  126,718 млн. євро
·   “Басейн Чорного моря”; індикативний бюджет Програми – 17,306 млн. євро
24 грудня 2009 року Міністром економіки України були підписані угоди про фінансування ППС ЄІСП 2007-2013 рр. “Україна – Польща – Білорусь”, “Україна – Угорщина – Словаччина – Румунія”, “Україна – Румунія – Молдова” та “Басейн Чорного моря”.
Підготовка та реалізація проектів у рамках програм прикордонного співробітництва ЄІСП регламентується «Порядком підготовки та реалізації проектів програм прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства та партнерства» (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2010 №1111)
 
1) Програма прикордонного співробітництва “Басейн Чорного моря”
Проекти Програми будуть реалізовуватись за наступними пріоритетами:
1. Сприяння соціальному та економічному розвитку в прикордонних регіонах;
2. Спільна співпраця з метою вирішення спільних проблем;
3. Підтримка культурних та освітніх мереж з метою створення загального культурного середовища в басейні Чорного моря. 
Партнерами за Програмою є Вірменія, Азербайджан (не підписано угоду про фінансування), Болгарія, Греція, Грузія, Румунія, Молдова, Росія (не підписано угоду про фінансування), Туреччина, Україна.
Програма розповсюджується на такі регіони України: АР Крим, м. Севастополь, Одеська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька та Донецька області.
За погодженням Сторін Спільний орган управління програмою знаходиться в Румунії, функції якого виконує Міністерство регіонального розвитку та туризму Румунії.
Інформаційні пункти програми створено у містах Одеса (тел.: (48) 718-94-55, 718-93-17) та Запоріжжя (тел.: (61) 224-70-37, 224-66-63).
Правила та процедури щодо участі в Програмі розміщуються на офіційному  сайті – www.blacksea-cbc.net
 
 
2) Програма прикордонного співробітництва “Україна – Польща – Білорусь”
Проекти в рамках програми будуть реалізовуватись за наступними пріоритетами:
1.  Підвищення конкурентоздатності прикордонних територій
2.  Покращення якості життя
3.  Інституційна співпраця та підтримка ініціатив місцевих громад
Програма розповсюджується на такі регіони України: Волинська, Закарпатська, Львівська області – в якості основних регіонів; Рівненська, Тернопільська, Івано-Франківська області – в якості додаткових регіонів.
Партнерами за програмою погоджено, що Спільний орган управління знаходиться в Республіці Польща і його функції виконує Міністерство регіонального розвитку Республіки Польща.
Правила та процедури щодо участі в Програмі розміщуються на офіційному  сайті – http://www.pl-by-ua.eu
 
3) Програма прикордонного співробітництва “Україна – Угорщина – Словаччина – Румунія”
Проекти в рамках програми будуть реалізовуватись за наступними пріоритетами:
1. Економічний та соціальний розвиток
2. Покращення стану навколишнього середовища
3. Покращення ефективності кордонів
4. Підтримка співробітництва „люди-людям”
Програма розповсюджується на такі регіони України: Закарпатська, Івано-Франківська області – в якості основних регіонів, Чернівецька область (в якості додаткового регіону).
Партнерами за Програмою погоджено, що Спільний орган управління  розташовано в Угорщині.
Правила та процедури щодо участі в Програмі розміщуються на офіційному  сайті http://www.huskroua-cbc.net
 
4) Програма прикордонного співробітництва “Україна – Румунія – Республіка Молдова”
Проекти за програмою будуть реалізовуватись за наступними пріоритетами:
1. Конкурентоспроможна економіка в прикордонних регіонах
2. Проблемні питання в сфері навколишнього середовища та попередження надзвичайних ситуацій
3. Міжлюдське співробітництво
Програма розповсюджується на такі регіони України: Одеська та Чернівецька області – в якості основних регіонів, Вінницька, Івано-Франківська, Тернопільська (12 районів, що наближені до кордонів із Румунією та Молдовою) та Хмельницька області (10 відповідних районів) – у якості додаткових регіонів.
Спільний орган управління знаходиться в Румунії, функції якого виконує Міністерство регіонального розвитку та житлового будівництва Румунії.
Правила та процедури щодо участі в Програмі розміщуються на офіційному  сайті http://www.ro-ua-md.net

 

Інформаційний бюлетень з питань євроатлантичної інтеграції