Головна Новини Державні закупівлі Звернення громадян Запобігання проявам корупції Доступ до публічної інформації Правова допомога

Новини

На посаду голови Вищого антикорупційного суду на зборах суддів, що розпочалися в Києві 07 травня 2019 року, висунуто трьох кандидатів. Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Так, судді Апеляційної палати суду висунули на посаду голови ВАС Олега Павлишина.

Також на посаду голови Антикорупційного суду запропоновано кандидатури Олени Танасевич і Маркіяна Галабали.

Як повідомлялося, головою суду стане кандидат, за якого проголосують не менше 20 суддів Вищого антикорупційного суду із 38-ми.

Олег Павлишин до призначення суддею ВАС працював суддею Апеляційного суду Львівської області. Олена Танасевич раніше працювала суддею Печенізького райсуду Харківської області. Маркіян Галабала був керуючий Адвокатським бюро, адвокатом сімей Героїв Небесної сотні.

 

Судді Вищого антикорупційного суду під час зборів у вівторок, 7 травня, не змогли обрати голову суду. Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Після підрахунку результатів таємного голосування виявилося, що ніхто з кандидатів не набрав необхідної кількості голосів. Зокрема, за Олену Танасевич віддали голоси 15 суддів, за Олега Павлишина -14, за Маркіяна Галібалу — 9.

Водночас кандидат має набрати не менше 20 голосів суддів із 38-ми.

У зв'язку з цим головуючий на зборах суддів Віктор Маслов поставив питання про повторне голосування. Для цього мають повторно внести на голосування кандидатури суддів, що набрали найбільше голосів, - Танасевич і Павлишина.

Як повідомлялося, у вівторок, 7 травня, в Києві розпочалися збори суддів Вищого антикорупційного суду. У порядку денному - обрання голови і заступника ВАС, а також визначення персонального і кількісного складу слідчих суддів та їх професійна спеціалізація.

Також має бути затверджена дата початку роботи Антикорупційного суду.

 

Судді Вищого антикорупційного суду під час зборів у вівторок, 7 травня, з третьої спроби обрали головою суду Олену Танасевич.

 

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, за Олену Танасевич проголосували 23 судді, за Ольгу Саландяк - 10. Водночас 5 суддів не віддали свої голоси за жодного кандидата.

Таким чином, Олена Танасевич працюватиме головою суду протягом трьох років.

Танасевич народилась у 1982 році. Закінчила Харківську юридичну академію. З 2002 року працювала юристом, а потім помічником судді. Присягу судді склала у 2012 році. До обрання у Вищий антикорупційний суд Танасевич працювала суддею в Печенізькому районному суді Харківщини.

Як повідомлялося, суддям ВАС не вдалося з першої спроби обрати голову. Після підрахунку результатів таємного голосування виявилося, що ніхто з кандидатів не набрав необхідної кількості голосів. Зокрема, за Олену Танасевич віддали голоси 15 суддів, за Олега Павлишина -14, за Маркіяна Галібалу — 9.

Водночас кандидат має набрати не менше 20 голосів суддів із 38.

У зв'язку з цим головуючий на зборах суддів Віктор Маслов поставив питання про повторне голосування. Для цього повторно внесли на голосування кандидатури суддів, що набрали найбільше голосів - Олени Танасевич і Олега Павлишина. Під час другої спроби за Танасевич віддали свої голоси 16 суддів, за Павлишина - 15 суддів. 7 суддів не підтримали жодного кандидата.

 

7 травня, в Києві розпочалися збори суддів Вищого антикорупційного суду.

У порядку денному - обрання голови і заступника ВАС, а також визначення персонального і кількісного складу слідчих суддів та їх професійна спеціалізація. Також має бути затверджена дата початку роботи Антикорупційного суду.

У коментарі Укрінформу суддя Маркіян Галабала розповів, що Вищий антикорупційний судзможе розпочати роботу не раніше, ніж через чотири місяці, тобто у серпні-вересні поточного року. Суддя пояснив, що стільки часу потрібно для обладнання спеціальної кімнати, де слідчі судді будуть надавати санкції для проведення слідчих дій.

 

Судді Вищого антикорупційного суду під час зборів у вівторок, 7 травня, обрали заступником голови суду Євгена Крука.

 

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, на цю посаду було два претенденти - Віктор Маслов і Євген Крук.

У результаті за Крука проголосували 22 судді, за Маслова -12. Іще четверо суддів не віддали свої голоси за жодного кандидата.

Відомо, що до набуття статусу судді Вищого антикорупційного суду Євген Крук з 2006 року займався адвокатською діяльністю.Як повідомляв Укрінформ, перед цим судді з третьої спроби обрали головою суду Олену Тасевич.

7 травня, в Києві розпочалися збори суддів Вищого антикорупційного суду. У порядку денному - обрання голови і заступника ВАС, а також визначення персонального і кількісного складу слідчих суддів та їх професійна спеціалізація. Також має бути затверджена дата початку роботи Антикорупційного суду.

У коментарі Укрінформу суддя Маркіян Галабала розповів, що Вищий антикорупційний суд зможе розпочати роботу не раніше, ніж через чотири місяці, тобто у серпні-вересні поточного року. Суддя пояснив, що стільки часу потрібно для обладнання спеціальної кімнати, де слідчі судді будуть надавати санкції для проведення слідчих дій.

 

Збори суддів Вищого антикорупційного суду затвердили шістьох слідчих суддів.  Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Зокрема, слідчими суддями стали Андрій Біцюк, Володимир Вороньков, Віра Михайленко, Наталія Мовчан, Оксана Олійник і Ольга Саландяк.

Термін повноваження слідчих суддів - 1 рік з дня початку Вищого антикорупційного суду з правом переобрання на один рік.

Як повідомлялося, раніше у вівторок, 7 травня, судді Вищого антикорупційного суду з третьої спроби обрали головою суду Олену Танасевич, а її заступником - Євгена Крука.

Також у порядку денному зборів суддів ВАС, крім обрання голови і заступника ВАС та визначення персонального й кількісного складу слідчих суддів та їх спеціалізацію, - затвердження дати початку роботи Антикорупційного суду.

 

Судді Вищого антикорупційного суду під час зборів у вівторок, 7 травня, визначили 5 вересня 2019 року датою початку роботи суду. Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Відповідне рішення підтримали 32 суддів, один проголосував проти та двоє - утрималися.

Про початок роботи суду буде повідомлено шляхом публікації відповідної інформації на веб-порталі судової влади та в газеті "Голос України".

Крім того, судді доручили Голові Вищого антикорупційного суду звернутись до органів державної влади з метою сприяння у вирішенні організаційних питань для забезпечення початку роботи Вищого антикорупційного суду.

Як повідомляв Укрінформ, перед цим судді з третьої спроби обрали головою суду Олену Тасевич.

Директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник сподівається, що робота Вищого антикорупційного суду базуватиметься виключно на законі.

Про це він заявив під час експертної дискусії щодо майбутнього Вищого антикорупційного суду, повідомляє кореспондент Укрінформу. "Дуже довго до цього йшли, і суд вже є, і дата запуску є, і це надзвичайно приємно. Це йшло дуже важко, але маємо результат... Було питання щодо позиції досудового розслідування (у роботі ВАС - ред.). Позиція дуже проста - ми сподіваємося, що робота ВАС буде базуватися виключно на законі", - сказав Ситник.

У свою чергу заступник керівника САП Володимир Кривенко зазначив, що хотілося б бачити роботу суду "без гніву і пристрасті".

"Ми не сприймаємо Вищий антикорупційний суд як "наш" суд. Ми сподіваємося, що (судді Вищого антикорупційного суду - ред.) будуть готові дослухатися до аргументів - як сторони обвинувачення, так і сторони захисту", - додав Кривенко.

Також заступник керівника САП висловив думку, що судді Вищого антикорсуду будуть завантажені роботою. "Навантаження буде з першого дня", - зазначив Кривенко.

 

Комісія з питань Вищого корпусу державної служби в системі правосуддя у п'ятницю 17 травня 2019 року обрала керівника апарату Вищого антикорупційного суду (ВАС) України.

 

Ним став правозахисник Богдан Крикливенко, який за результатами конкурсу набрав 18,6 бала, повідомляє Центр протидії корупції.

Повідомляється, що до етапу співбесіди дійшли два кандидати: Наталія Тимощук, яка на конкурсі набрала 13,3 бала, та безпосередньо Богдан Крикливенко.

Крикливенко - правозахисник, засновник ГО "Український інститут з прав людини". Він тривалий час працював керівником Секретаріату омбудсмена, однак звільнився після призначення Людмили Денісової. У 2018 році також брав участь у конкурсі на посаду заступника державного секретаря КМУ.

У ЦПК нагадали, що в конкурсі на посаду керівника апарату брали участь 13 осіб. Після перевірки знань з англійської мови та стажу залишилися лише троє учасників - Наталія Тимощук, Наталія Король та Богдан Крикливенко. За результатами оцінювання залишилися два кандидати: Наталія Тимощук (7,3 бала) та Богдан Крикливенко (8,9 бала). Наталія Король, яка набрала 3,5 бала, вибула з конкурсу до співбесід.

Зазначається також, що керівник апарату ВАС відповідатиме за документообіг у суді, захист інформації, запобігання витоку матеріалів, невтручання в розподіл справ та незалежність інших працівників суду.

Переможця конкурсу обирала Комісія з питань Вищого корпусу державної служби в системі правосуддя. Призначити на посаду керівника апарату має голова Державної судової адміністрації України за погодженням із головою Антикорупційного суду.

 

Корупція руйнує демократичні держави і підриває довіру, тому боротьба із нею має бути в пріоритеті, а США готові допомогти Україні у її подоланні і сподіваються, що нова влада зацікавлена у спільній боротьбі з цим явищем.

 

Таку думку висловив конгресмен-республіканець Браян Фітцпатрік у коментарі журналістам, зокрема, власному кореспонденту Укрінформу.

“Це величезна проблема у всьому регіоні. Корупція роз’їдає демократію. Вона шкодить економіці. Вона підриває довіру людей до влади та до власної країни. Тому я гадаю, що це найперше, з чим потрібно боротися”, - наголосив він.

Фітцпатрік додав, що “влада України має виконати свою частину зобов’язань і позбутися корупції”, оскільки вона є найбільшою загрозою для будь-якої демократії. Крім того, він нагадав, що фінансова допомога з боку США напряму залежить від зобов’язань України з боротьби з корупцією.

“Коли ми надаємо фінансову підтримку країні, вона надається з умовою, що вони виконують зобов’язання з боротьби із корупцією”, - зауважив він.

На думку конгресмена, корупція в Україні має системний характер, а Вищий антикорупційний суд, який невдовзі запрацює, вселяє надію, однак, за ним необхідно “пильно слідкувати”.

“Я хотів би переконатися, що це все робиться не заради "показухи". Що його (антикорупційний суд - ред.) не використовують, щоб обдурити народ України чи людей у Конгресі, людей у цій країні (США - ред.), які витрачають гроші наших платників податків для підтримки України”, - підсумував Фітцпатрік.

Браян Фітцпатрік був обраний представником штату Пенсильванія від республіканської партії 2016 року, згодом переобрався до Палати представників у 2018 році. Він є співголовою групи підтримки України, до якої входять 50 конгресменів з обох партій. До обрання у Конгрес, він працював агентом ФБР з розслідування корупційних злочинів, і частиною його робити було створення антикорупційної інфраструктури в Україні, зокрема, Національного антикорупційного бюро.

 


ВККС завершила конкурс до Вищого антикорупційного суду

Вища кваліфікаційна комісія суддів України завершила конкурс до Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Про це оголосив під час засідання голова ВККС Сергій Козьяков, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Пропоную ще один пункт проголосувати, а саме оголосити конкурс до Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду завершеним", - сказав Козьяков.

Перед тим під час засідання члени ВККС визначили результати кваліфікаційного оцінювання кандидатів на зайняття вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у межах конкурсів.

Читайте також: Громадській раді доброчесності треба більше повноважень у доборі суддів ВСУ — Йованович

Загалом, Комісія визначила результати та затвердила рейтинги 27 кандидатів на посади до Вищого антикорупційного суду.

Окрім того, ВККС затвердила рейтинг 12 переможців конкурсу на посади до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Також на засіданні ВККС ухвалила надати рекомендації Вищій раді правосуддя для призначення переможців конкурсу на посади до Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати антикорупційного суду.

Конкурс з відбору суддів до Вищого антикорупційного суду пройшов прозоро і за унікальним механізмом.

Про це заявили співавтори законопроекту “Про Вищий антикорупційний суд” під час прес-конференції в Укрінформі.

“У першу чергу, це обов’язкова інституція, яка закриває “трикутник” у боротьбі проти корупції. По-друге, це унікальний прецедент в Україні, як абсолютно прозорим шляхом і новими підходами вибрати суддів, які будуть незалежними, які будуть ухвалювати незалежні рішення. І третє, що всі відзначають і в Україні, і за кордоном, що це абсолютно новий прецедент для всього світу. Я підкреслюю, що такого унікального механізму відбору суддів немає в жодній країні світу”, - зазначив засновник Фонду інновацій та розвитку Георгій Вашадзе.

Він додав, що результати, які на сьогодні є, були досягнуті завдяки об’єднанню зусиль Президента, який був ініціатором закону, Верховної Ради, міжнародних експертів і громадських організацій.

Вашадзе підкреслив, що конкурс до Вищого антикорупційного суду можна характеризувати як унікальний, оскільки в цьому процесі було дуже мало політичного дискурсу, натомість була наявна максимальна довіра до міжнародних експертів, які мали право вето у відборі суддів.

Водночас експерт зазначив, що це тільки старт і потрібно ще багато часу, щоб у людей з’явилася довіра до судової системи.

Співавтор законопроекту, директор Фонду інновацій та розвитку Роман Яковлєв відзначив унікальний механізм відбору суддів до ВАКС.

“Це дійсно перший у світі прецедент, коли люди з іншої країни, які не мають об’єктивно жодних зв’язків з Україною, беруть участь у відборі суддів. Така архітектура була важливою, тому що це дозволяє прибрати будь-які конфлікти інтересів або перестороги, коли здійснюється відбір”, - сказав він.

Яковлєв додав, що такий відбір повинен бути в кожній країні світу, де створюються антикорупційні суди.

Крім того, він наголосив, що важливою після завершення конкурсу є участь кожного, хто слідкує за процесом створення Вищого антикорупційного суду.

“Якщо ви бачите, що людина недоброчесна або робить щось не так, будь ласка, кажіть це відразу і виносьте це в публічну площину”, - зазначив експерт.

Юрист Першої Платформи громадських розслідувань WikiInvestigation Людмила Арахамія, у свою чергу, розповіла, що за результатами конкурсу до ВАКС перемогли 40% науковців та адвокатів і 60% суддів. До Апеляційної палати увійшло 50% суддів і 50% науковців і адвокатів. За її словами, такий паритет дозволить їм правильно вирішувати справи.

“Це дуже великий прорив, тому що саме науковці зайшли в цю систему. І тепер науковці, адвокати і судді разом будуть створювати такий мікс, який буде вирішувати ці справи і буде правильно вирішувати ці справи”, - сказала Арахамія.

Вона також наголосила, що у міжнародних експертів та інших партнерів немає жодного сумніву в тому, що конкурс пройшов прозоро. На думку юриста, цю методику потрібно застосувати при відборі суддів і в інші інстанції для підвищення довіри суспільства до судової системи.

Як повідомляв Укрінформ, 6 березня 2019 року ВККСУ завершила конкурс на 39 посад до Вищого антикорупційного суду, оголошеного 2 серпня 2018 року.

Читайте також: Відбір суддів: ВККС врахувала всі висновки Громадської ради доброчесності

Документи на участь у конкурсі подали 343 кандидати, допущено до участі 270; 156 осіб успішно склали тестування, 113 — практичне завдання, з них 81 — до Вищого антикорупційного суду, та 32 — до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

До 49 кандидатів (43%) виникли питання у членів ГРМЕ щодо доброчесності та професійності, тоді як до 64 кандидатів (57%) таких питань не було і вони одразу перейшли до наступного етапу конкурсу — співбесід за результатами дослідження досьє. У фінальному рейтингу взяв участь 71 кандидат.

Порошенко: Маємо право вимагати ефективної антикорупційної політики

07.03.2019 21:00

Українці мають право вимагати ефективної антикорупційної політики.

Про це Президент Петро Порошенко сказав в інтерв'ю українським телеканалам у четвер, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Це надзвичайно важливий етап для нас, для завершення, як я і обіцяв, формування антикорупційної інфраструктури. Слідчі органи – НАБУ, наглядові органи – Спеціалізована антикорупційна прокуратура і суддівські органи. Окрема вертикаль, її не існує в жодній державі світу. Ми віддали всі повноваження. І на сьогодні ми вправі не просто чекати, а вимагати ефективної антикорупційної політики", - заявив Порошенко.

Він наголосив, що Президент не саджає у в'язницю, а натомість має "створити всі необхідні умови і продемонструвати політичну волю".

Порошенко також заявив, що спільно з партнерами зробив для створення ефективної антикорупційної інфраструктури більше, ніж будь-який інший Президент.

За словами глави держави, Вищий антикорупційний суд в Україні створювався за унікальною процедурою. "Подивіться на думку наших міжнародних партнерів. Сказано, що це унікальна і безпрецедентна процедура створення Антикорупційного суду. Що керівники, найавторитетніші юристи світу – з Великої Британії, Сполучених Штатів Америки, які були введені до складу Ради міжнародних експертів і які мали повне право висловлювати свої коментарі, які були 100% враховані", - зазначив Порошенко.

Читайте також: Справа Укроборонпрому: Ситник каже, що в листуванні немає детективів НАБУ

Водночас, відповідаючи на запитання, що, за даними соцопитувань, більше половини громадян не довіряє антикорупційним органам і чи не є це підтвердженням системної їх дискредитації, він наголосив: "Існує не лише система дискредитації антикорупційних органів, існує система дискредитації державної влади в Україні, в тому числі, і пов'язана з гібридною агресією проти нашої держави, бо агресія відбувається і в інформаційному полі".

Як повідомляв Укрінформ, 6 березня 2019 року ВККСУ завершила конкурс на 39 посад до Вищого антикорупційного суду, оголошеного 2 серпня 2018 року.

ВРП розглядає подання Президентові щодо 39 суддів Антикорупційного суду

18.03.2019 12:16

Вища рада правосуддя розглядає питання щодо внесення Президентові Петру Порошенку подання про призначення на посади суддів Вищого антикорупційного суду України та Апеляційної палати цього суду.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Зокрема, згідно з порядком денним засідання, ВРП має розглянути матеріали про призначення 12 суддів на посади до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду України та 27 суддів - до Вищого антикорупційного суду.

Як повідомлялося, 2 серпня 2018 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України оголосила конкурс на 27 посад суддів Вищого антикорупційного суду та 12 посад суддів Апеляційної палати цього суду.

За підсумками складення іспиту до наступного етапу були допущені 113 кандидатів, зокрема, 81 - до Вищого антикорупційного суду та 32 - до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Читайте також: Рішення ВККС щодо кандидатів до Антикорупційного суду є обґрунтованими - Козьяков

Після перевірок Громадської ради міжнародних експертів із конкурсу до Вищого антикорупційного суду вибули 42 сумнівні кандидати, або майже 40%, із 113-ти, які перед цим успішно склали тестування.

6 березня 2019 року ВККСУ завершила конкурс на 39 посад до Вищого антикорупційного суду та надала рекомендації Вищій раді правосуддя для призначення переможців конкурсу на посади.

Подані Президенту кандидати до Антикорупційного суду відповідають стандартам — ВРП

19.03.2019 16:24

Кандидати на посади суддів до Вищого антикорупційного суду, щодо яких Вища рада правосуддя ухвалила внести подання Президенту України для призначення, відповідають стандартам, які висуваються до суддів.

Про це сказав член ВРП Андрій Бойко, інформує прес-служба відомства.

"Не всі кандидати набрали достатню кількість голосів, але на сьогодні ті, стосовно кого ухвалено рішення, відповідають стандартам, які висуваються до суддів", – сказав Бойко.

Він нагадав, що за результатами розгляду рекомендацій Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Вища рада правосуддя ухвалила внести Президентові України подання про призначення на посади 10 суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду та 25 суддів Вищого антикорупційного суду.

Читайте також: ВРП розглядає подання Президентові щодо 39 суддів Антикорупційного суду

Водночас, ВРП ухвалила відкласти на 28 березня 2019 року розгляд матеріалів щодо внесення Президентові України подання про призначення Сергія Боднара та Володимира Цікала на посади суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, а також Маркіяна Галабали та Євгена Крука на посади суддів Вищого антикорупційного суду.

Ми намагалися запустити якісні процедури, фільтри, котрі не пропускатимуть недоброчесних кандидатів чи суддів, і витіснятимуть випадкових. 

У здоровому середовищі некомфортно нездоровому організму. Імунітет знищить його, заявив заступник Голови ВККС Станіслав Щотка в інтерв'ю виданню ЛБ, коментуючи конкурси, які нещодавно завершила Комісія на посади суддів Верховного Суду та Вищого антикорупційного суду.

“ Ми (комісія) намагаємося запровадити такі процедури, способи приходу в професію, аби суспільство бачило, хто заходить. Законодавство так прописано, що ми мусимо поставитисуддям незручні запитання, а вони повинні на них відповісти. Звичайно, без політизованості, цей процес відбувався би спокійніше», - сказав Станіслав Щотка.

За словами заступника Голови ВККСУ, конкурси до Верховного Суду та Вищого Антикорупційного суду, так само, як роботу двох органів, що допомагали в оцінюванні кандидатів, - Громадської ради доброчесності (ГРД) та Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ) - порівнювати не можна.

Досвід із формування та роботи на рівні держави громадської ради, що включає експертів з різних країн, є унікальним для світу, однак в Україні така співпраця виявилася вдалою - як ВККС, так і представники ГРМЕ її оцінюють позитивно та без політичної заангажованості.

«Представники ГРМЕ були «озброєні» інформацією з різних джерел. І це відчувалося під час спілкування з ними, судячи з того, як вони були поінформовані про кандидатів. Хоча було помітним їх критичне мислення. Вони аналізували подану їм інформацію. Не виглядало, що вони були заангажовані тими органами, від яких отримували дані», - зазначив Щотка.

Щодо співпраці з громадською радою, яка включала українських експертів - ГРД, за словами Щотки, вона була плідною, однак відчувався у їх заявах політичний окрас.

Читайте також: Оцінювання суддів: ВККС закликає Громадську раду доброчесності до політичної нейтральності

«Якщо стати на захист ГРД, можна припустити, що вони хочуть дещо гіперболізувати ситуацію. Тобто вивести її на найвищий рівень критичності. А потім понижувати градус до певної міри. Хоча реальність — дещо складніша. Бачимо інколи політичну зафарбованість у висловлюваннях або у вчинках тих чи інших активістів», - сказав заступник голови ВККС.

Щотка у своєму інтерв'ю спростував коментар одного з членів Громадської ради доброчесності про незрозумілість виставлення під час конкурсів балів та наголосив, що перш ніж зробити висновок, Комісією вивчались всі факти в сукупності за міліметром. “Бачите, виставлені різні бали. В когось 74 або 61 (показує). Кожен із рівнів розбивався на так звані підрівні: високий низький, високий середній, високий високий. Для виставлення балів ми враховували загальні якості кандидата, висновки психологів тощо. Ми оцінювали кожен критерій, кожен аспект по міліметру. Вся наша робота транслювалася наживо в Youtube. Я переконаний, що ті кандидати, яких я рекомендував, працюватимуть достойно», - сказав він.

Нагадаємо, що 6 березня 2019 року ВККС завершила другий в історії країни конкурс на посади суддів Верховного Суду та назвала його переможців. Серед 78 переможців конкурсу – 54 судді (69%), 14 – науковців (18%), 7 – адвокатів (9%), 3 – із сукупним стажем (4%). Того ж дня ВККСУ оголосила переможців до Вищого антикорупційного суду. До Апеляційної палати цього суду увійшли 12 переможців конкурсу, серед яких 50% — судді, 50% — адвокати та науковці. До першої інстанції - 27 переможців конкурсу, 40% з яких мають досвід роботи адвокатами та науковцями, 60% — суддями. Вища рада правосуддя 18 березня 2019 року вирішила, що рекомендує Президентові до призначення 10 та 25 переможців конкурсу до цього суду відповідно.

У Німеччині вважають позитивними кроки в напрямку створення Вищого антикорупційного суду в Україні та хотіли б, щоб він якомога скоріше запрацював.

Про це заявила офіційний представник МЗС ФРН Марія Адебар, повідомляє кореспондент Укрінформу.

За її словами, останнім часом німецька сторона веде активні консультації з українськими партнерами стосовно процесу реформ у країні та боротьби з корупцією.

"Ми чітко дали зрозуміти, що вважаємо позитивними кроки в напрямку створення Антикорупційного суду, і хотіли би, щоб він якомога скоріше запрацював", - сказала дипломат.

Німеччина, за її словами, підтримує за допомогою різних проектів та ініціатив боротьбу з корупцією, яка є важливою реформою в Україні.

Читайте також: Подані Президенту кандидати до Антикорупційного суду відповідають стандартам — ВРП

Як повідомлялося, 6 березня 2019 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України оголосила переможців у конкурсі до Вищого антикорупційного суду. До Апеляційної палати цього суду увійшли 12 переможців конкурсу, серед яких 50% - судді, 50% - адвокати та науковці. У першій інстанції - 27 переможців конкурсу, 40% з яких мають досвід роботи адвокатами та вченими, 60% - суддями.

Вища рада правосуддя 18 березня 2019 року вирішила, що рекомендує Президенту до призначення 10 і 25 переможців конкурсу до цього суду відповідно.

Україна стала першою суверенною державою у світі, яка залучила до процесу добору суддів іноземних експертів.

Про це сказав голова Громадської ради міжнародних експертів Сер Ентоні Хупер на тренінгу для суддів Вищого антикорупційного суду, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Україна – перша суверенна держава у світі, що залучила іноземців до процесу добору суддів. Це значне досягнення. І весь процес відбувався дуже прозоро”, - зазначив Хупер.

Читайте також: У судах перебуває близько 13 справ про припинення участі у конкурсі до ВАС

Водночас він наголосив, що створення антикорупційного суду – це лише один із багатьох аспектів, необхідних для перемоги у боротьбі з корупцією. "І це ваша відповідальність”, - звернувся Хупер до суддів ВАС.

Як повідомляв Укрінформ, 6 березня 27 посад до Вищого антикорупційного суду та 12 посад суддів Апеляційної палати цього суду, розпочатого 2 серпня 2018 року.

ВРП внесла подання Президенту України про призначення на посади суддів Вищого антикорупційного суду 38 суддів.

Експерти відзначають прогрес України у сфері запобігання конфлікту інтересів - НАЗК

29.03.2019 10:58

Антикорупційна мережа для країн Східної Європи та Центральної Азії Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) констатувала прогрес України у виконанні наданих рекомендацій за напрямами декларування та запобігання конфлікту інтересів.

Про це повідомляє прес-служба Національного агентства з питань запобігання корупції.

"Оцінка проводилась в рамках XX пленарного засідання мережі, на якому був затверджений проміжний звіт уряду України про результати виконання 26-ти рекомендацій. Попереднє оцінювання України відбувалося вісім місяців тому", - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, рекомендації стосувалися забезпечення виконання посадовими особами вимог закону щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, подальшого підвищення рівня їх обізнаності в цьому напрямі до повної імплементації нових норм у практику та спрощення застосування таких норм.

У НАЗК також зауважили, що стосовно декларування Антикорупційна мережа ОЕСР рекомендувала забезпечити безперешкодне функціонування системи електронного декларування, вдосконалити методику перевірки декларацій, а також забезпечити передачу до правоохоронних органів матеріалів за результатами перевірок з ознаками кримінальних правопорушень.

Читайте також: НАЗК виявило порушення у 17 фінзвітах кандидатів у президенти

Повідомляється, що за 2018 рік НАЗК опрацювало 1280 повідомлень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів та пов’язаних з цим обмежень, здійснило 516 заходів з моніторингу і контролю за виконанням актів законодавства з цих питань, провело 492 перевірки на наявність конфлікту інтересів під час здійснення повної перевірки декларацій.

Україна стала першою суверенною державою у світі, яка залучила до процесу добору суддів іноземних експертів.

Про це сказав голова Громадської ради міжнародних експертів Сер Ентоні Хупер на тренінгу для суддів Вищого антикорупційного суду, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Україна – перша суверенна держава у світі, що залучила іноземців до процесу добору суддів. Це значне досягнення. І весь процес відбувався дуже прозоро”, - зазначив Хупер.

Читайте також: У судах перебуває близько 13 справ про припинення участі у конкурсі до ВАС

Водночас він наголосив, що створення антикорупційного суду – це лише один із багатьох аспектів, необхідних для перемоги у боротьбі з корупцією. "І це ваша відповідальність”, - звернувся Хупер до суддів ВАС.

Як повідомляв Укрінформ, 6 березня 27 посад до Вищого антикорупційного суду та 12 посад суддів Апеляційної палати цього суду, розпочатого 2 серпня 2018 року.

ВРП внесла подання Президенту України про призначення на посади суддів Вищого антикорупційного суду 38 суддів.

Європейська сторона позитивно оцінює зусилля України із формування Вищого антикорупційного суду, з дотриманням визначених часових рамок та у повній відповідності до українського законодавства.

Про це у понеділок 8 квітня у Брюсселі під час зустрічі з журналістами заявив голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков, який перебуває в Бельгії з робочим візитом у складі делегації українських правників, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Європейська сторона не висуває нам жодних претензій. Всі заходи по проведенню конкурсу на посаду суддів Вищого антикорупційного суду були здійснені не лише вчасно, але й відповідно до норм українського чинного законодавства, перш за все, до закону про Вищий антикорупційний суд. Все було абсолютно прозоро. Можу сказати, що ми отримали багато добрих коментарів від наших європейських колег, зокрема, від членів громадської ради міжнародних експертів, які брали участь разом з нами у цьому конкурсі та оцінювали, чи відповідають кандидати принципам доброчесності й професійності», - сказав Козьяков.

Він зауважив, що у цьому контексті можна говорити навіть про певні рекорди, які були встановлені в Україні. На кожну суддівську посаду припадало по десять кандидатів. Міжнародним експертам були надані практично всі матеріали, що містяться в досьє кандидатів - усього 42 тисячі сторінок документів українською мовою.

«Ми працювали по 19 годин на добу разом, і все ми зробили вчасно. Наші рекомендації були прийняті 6-го березня і передані у Вищу раду правосуддя. Вища рада правосуддя прийняла відповідні рішення і передала документ Президентові України для підписання указу. Впевнений, що найближчими днями Президент видасть укази, і відразу суд може збиратися разом для вирішення інших процедурних речей, наприклад, обрати голову суду. Для цього ймовірно, буде потрібно ще кілька тижнів, хоча закон для таких організаційних заходів надає місяць», - повідомив голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Читайте також: Порошенко планує "перезавантажити" НАЗК та САП — активістка

Він нагадав, що усього було відібрано 38 суддів Вищого антикорупційного суду і апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Для того, щоб ці структури ефективно працювали, має бути сформований апарат суду, де також мають працювати десятки доброчесних і професійних людей.

«Як ми бачимо, у багатьох наших сусідів із судовою владою відбувається багато речей, які важко пояснити. Не критикуючи те, що відбувається за межами наших кордонів, хочу зауважити: в Україні, натомість, йде дуже серйозний рух вперед. Ці речі поки що виключно позитивно коментують наші європейські колеги», - наголосив Козьяков.

Вищий антикорупційний суд України днями має розпочати свою роботу.

08 квітня 2019

Вищий антикорупційний суд має запрацювати цього тижня — Порошенко

Про це повідомив Президент України Петро Порошенко в ефірі програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV, передає прес-служба Глави держави.

"Цього тижня має бути підписаний мій Указ і ми маємо запустити антикорупційний суд", - сказав Глава держави.

Читайте також: У Порошенка нагадали, що реформа системи правосуддя розроблялася за участю ЄС

Порошенко підкреслив, що конкурс на посади суддів антикорупційного суду "був проведений блискуче за участі ради міжнародних експертів та визнаний у всьому світі".

"Найкращі судді, науковці, адвокати, які є гарантом того, що країна кардинально зміниться", - зазначив Президент.

Глава держави також зауважив, що початок роботи антикорупційного суду – це є «реалізація того, що записано в Конституції щодо членства України в ЄС та НАТО», як і кроки із захисту активістів, які мають право на протест.

"І ніхто не має позбавити їх цього права, бо головне наше досягнення – це самі вибори, визнані світом як найдемократичніші за весь час існування нашої держави. Подивіться, що відбувається у нашого північного сусіда – там виборів взагалі немає, а сьогодні, в цей день, в ці два тижні все залежить абсолютно від вас", - зауважив Порошенко.

Судді Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду склали присягу на урочистій церемонії за участю Президента України Петра Порошенка.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, текст відповідних указів Президента України Петра Порошенка озвучив заступник голови Адміністрації Президента Олексій Філатов.

Текст присяги судді зачитав суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Сергій БоЯк повідомлялося, ВРП 18 березня ухвалила внести подання Президенту України про призначення до Вищого антикорупційного суду 35 суддів із 39, яких рекомендувала до призначення Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

Читайте також: ЄС позитивно оцінює зусилля України з формування Антикорупційного суду – Козьяков

Окрім того, на засіданні 28 березня 2019 року ВРП ухвалила внести подання Президентові України Петру Порошенку про призначення ще двох суддів до Вищого антикорупційного суду та одного - до апеляційної палати цього суду. Водночас ВРП залишила без розгляду рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про призначення Володимира Цікала на посаду судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Цікало під час засідання Вищої ради правосуддя зняв свою кандидатуру та відкликав заяву щодо допуску його до конкурсу на посаду судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Антикорупційному суду вже виділили приміщення - Президент

Президент України Петро Порошенко заявив, що очікує якнайшвидшого початку роботи Вищого антикорупційного суду.

Про це він сказав під час урочистої церемонії складання присяги суддями Вищого антикорупційного суду України та Апеляційної палати цього суду.

“Я знаю, що для суду вже виділені відповідні приміщення. Суд ще не створений, але ми не маємо прогавити жодної години щодо якнайшвидшого початку роботи цього суду. Зроблені кроки по їх оснащенню, і я, як Президент, український парламент, український уряд і український народ, найголовніше, чекаємо на початок вашої роботи”, - сказав Порошенко.

Він зауважив, що “38 нових суддів приступають до виконання обов’язку в абсолютно новому суді”.

“І в світі є різні приклади роботи антикорупційних судів: більш ефективний, менш ефективний, у вас є всі важелі, всі інструменти, щоб бути успішними, бо судовою реформою вперше в історії України вам надана незалежність. І від законодавчої, і від виконавчої гілок влади, до речі, і від Президента також повна незалежність. Адже моя роль завершується тепер і зараз, під час вашої присяги”, - сказав Глава держави.

Читайте також: Судді Вищого антикорупційного суду склали присягу

Порошенко також додав, що профільним законом передбачені додаткові гарантії безпеки суддів Вищого антикорупційного суду та належне фінансування.

“І підписуючи укази про призначення, я уважно дивився склад суду. І я радий, що в суді працюватимуть і судді, і науковці, і адвокати. І ми вже бачимо ефективність такої взаємодії на прикладі Верховного суду, де зараз працює, якщо не помиляюся, 25% не кар’єрних суддів. Наголошую, що у Вищому антикорупційному суді цей відсоток буде ще вищий — 42%”, - сказав Президент.

Як повідомлялося, Вища рада правосуддя (ВРП) 18 березня ухвалила внести подання Президенту України про призначення до Вищого антикорупційного суду 35 суддів із 39, яких рекомендувала до призначення Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

Окрім того, на засіданні 28 березня 2019 року ВРП ухвалила внести подання Президентові України Петру Порошенку про призначення ще двох суддів до Вищого антикорупційного суду та одного - до апеляційної палати цього суду.

Водночас ВРП залишила без розгляду рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про призначення Володимира Цікала на посаду судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Цікало під час засідання ВРП зняв свою кандидатуру та відкликав заяву щодо допуску його до конкурсу на посаду судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Українська судова реформа є безпрецедентною і давно очікуваною – спецпредставник РЄ

Створення в Україні нових судових інституцій – реформованого Верховного суду та Вищого антикорупційного суду є визначним результатом.

Про це спецпредставник генсека Ради Європи в Україні Режі Брійя заявив після церемонії присяги суддів Вищого антикорупційного суду у Києві 11 квітня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

За словами Брійя, зміни у судовій системі України, досягнуті в ході реформи, – це саме те, чого багато років вимагало суспільство і очікували міжнародні партнери України.

Читайте також: Судді Вищого антикорупційного суду склали присягу

«Верховний суд працює і йому ще належить зробити дуже великий обсяг роботи. Але чимало дуже важливого вже зроблено – наприклад, рішення про захист прав внутрішньо переміщених осіб. Рада Європи і надалі допомагатиме українській владі в імплементації змін в системі правосуддя», – сказав спецпредставник Генсека Ради Європи.

Він також висловив надію, що новостворений антикорупційний суд якнайшвидше стане до роботи, і схвально відзначив результати співпраці української сторони з Громадською радою міжнародних експертів під час формування антикорупційного суду.

Оцінюючи цей процес в цілому, Брійя сказав, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України провела дуже якісну роботу з добору суддів антикорупційого суду.

Як повідомляв Укрінформ, Вища рада правосуддя (ВРП) 18 березня ухвалила внести подання Президенту України про призначення до Вищого антикорупційного суду 35 суддів із 39, яких рекомендувала до призначення Вища кваліфікаційна комісія суддів України. 28 березня ВРП додала до цього списку ще двох суддів до Вищого антикорупційного суду та одного - до апеляційної палати цього суду.

Сьогодні, 11 квітня пройшла урочиста церемонія складання присяги суддями Вищого антикорупційного суду України та Апеляційної палати цього суду.

Президент України Петро Порошенко заявив, що очікує якнайшвидшого початку роботи Вищого антикорупційного суду.

Президент вважає, що НАБУ і САП треба перезавантажити

Антикорупційна інфраструктура підлягає перезавантаженню, оскільки не надала очікуваних суспільством результатів.

Про це заявив Президент України Петро Порошенко під час публічної дискусії з представниками позапартійної ініціативи Виборча Рада UA та коаліції громадських організацій Реанімаційний Пакет Реформ, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я хотів би наголосити, що антикорупційна інфраструктура в умовах, коли вона не надала тих результатів, яких очікували від неї Президент і суспільство, підлягає перезавантаженню. І пропоную не концентруватися лише на НАЗК. Єдине прошу: не чіпати Антикорупційний суд, бо він ще не почав роботу”, - зазначив Глава держави.

При цьому він підкреслив, що в Україні було створено антикорупційну інфраструктуру, яка на сьогодні є повністю незалежною від впливу Президента. Водночас Порошенко висловив солідарність із громадськими активістами, які незадоволені роботою антикорупційних органів.

“І я абсолютно не задоволений їх роботою... Друзі, ми створили так, як ви хотіли. Чому корупціонери не в тюрмі? Бо народ питає з Президента, а Президент для цього немає ані жоднісінських повноважень: він зобов'язаний був продемонструвати політичну волю і створити антикорупційну інфраструктуру. І я пишаюсь, що саме до дня виборів ми зробили останній крок, підписавши указ про призначення суддів Антикорупційного суду, і весь світ сьогодні схвалює прозорість і ефективність процедури, в тому числі — з використання Ради міжнародних експертів”, - пояснив Президент.

Водночас він подякував представникам Реанімаційного Пакету Реформ, Transparency International, іноземним фахівцям, міжнародним фінансовим партнерам України, які долучалися до підготовки відповідних законодавчих актів щодо запровадження антикорупційної інфраструктури.

Читайте також: Порошенко хоче поступово зменшити президентські повноваження

“Ми зробили безпрецедентні кроки, які не мають аналогів ніде у світі, — і про це також треба говорити: було створено Національне антикорупційне бюро з широчезними, безпрецедентними повноваженнями, і Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, яка не підпорядкована нікому, і спеціально виписувалося, як всі антикорупційні органи мають бути абсолютно незалежними в першу чергу від Президента і від політиків”, - додав Порошенко.

Як повідомляв Укрінформ, кандидат на посаду Президента України, чинний глава держави Петро Порошенко повідомив про свою участь у публічній дискусії з представниками громадянського суспільства у київському телецентрі “Олівець”.

Екс-президент Перу намагався застрелитися через звинувачення в корупції

Після спроби звести рахунки з життям, екс-президент Перу Алан Гарсія опинився в шпиталі, де лікарі намагаються врятувати його.

Інцидент стався в середу, повідомило американське центральне видання The Hill із посиланням на повідомлення місцевих та міжнародних ЗМІ.

"Колишній президент Перу Алан Гарсія вистрілив у себе в середу перед тим, як поліція могла взяти його під варту за звинуваченнями в корупції", - зазначається в повідомленні.

Адвокат колишнього глави держави Ерасмо Рейна в ефірі місцевого телеканалу підтвердив факт про стрілянину.

Після інциденту Гарсія був доставлений до найближчої лікарні, де проходить операція.

Читайте також: Екс-президента Перу заарештували у США за пияцтво

Як повідомлялося раніше, екс-президент Перу перебуває під слідством перуанських органів влади через його роль у скандалі Одебрехт. У справі стверджується, що бразильська будівельна компанія підкупила десятки латиноамериканських політиків.

Алан Гарсія двічі був обраний на президентську посаду в Перу. Перший його термін тривав з 1985 по 1990 рр., другий – з 2006 по 2011 рр.

Перший термін Гарсіа ознаменувався серйозною економічною кризою, соціальними заворушеннями та насильством. Він програв вибори в 2001 році, і знову спробував долю в 2006-му. Під час його другого терміну, через зростання цін на метали ВВП Перу суттєво зросло – в середньому на 7% щороку, інфляція була нижче 3%, а валютні резерви країни досягли $47 млрд. Однак, за словами критиків, посилення екологічного збитку збільшило соціальний конфлікт у країні.

 

Антикорупційний суд запрацює у першому кварталі 2019 року — Гройсман

 

Україна матиме незалежний Антикорупційний суд у першому кварталі 2019 року.

Про це заявив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час спільної з Високим представником ЄС із закордонних справ та безпекової політики Федерікою Могеріні прес-конференції у Брюсселі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Сьогодні можемо говорити, що національне законодавство щодо Антикорупційного суду створено, відбувається добір незалежних суддів і фактично в першому кварталі 2019 року Україна отримає незалежний Антикорупційний суд, що є важливим кроком у зміцненні верховенства права”, - наголосив Гройсман.

Він зауважив, що Україна розглядає ЄС як стратегічного партнера і налаштована продовжувати реформи, щоб інтегруватись до європейських стандартів.

ВККС оголосила результати першого етапу конкурсу до Антикорупційного суду

Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) оприлюднила результати першого етапу конкурсу до Вищого антикорупційного суду та апеляційної палати цього суду.

Про це повідомляє прес-служба ВККС.

«27 грудня 2018 року Комісією затверджено результати практичного завдання та першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Іспит» у межах конкурсів на зайняття вакантних посад», - йдеться у повідомленні.

Згідно з опублікованими результатами, продовжує участь у конкурсі до Антикорупційного суду 81 кандидат, 27 претендентів припинили участь у відборі.

Читайте також: Кваліфікаційна комісія рекомендує призначити півсотні нових суддів

У конкурсі до апеляційної палати суду 32 кандидати продовжили боротьбу за посади, 16 - вибули з конкурсу.

Також ВККС опублікувала результати першого етапу відбору до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: 78 кандидатів продовжують участь у конкурсі, 26 - вибули.

Загалом до Вищого антикорупційного суду планують набрати 39 суддів, з них - 12 до апеляційної палати.

Читайте також: Суд у справі про вбивство Сармата перенесли на наступний рік

Нагадаємо: у червні поточного року в Україні набув чинності закон про Вищийантикорупційний суд, а також формальний закон про утворення Антикорупційного суду.

Відповідно до документів, Вищий антикорупційний суд мають утворити до 14 червня 2019 року, для початку його роботи треба набрати щонайменше 35 антикорупційних суддів, з них принаймні 10 - представники апеляційної палати.


Міжнародні експерти ініціюють вето щодо 8 кандидатів до Антикорупційного суду

Громадська рада міжнародних експертів (ГРМЕ) ініціювала вето щодо перших 8 сумнівних кандидатів на посади у Вищому антикорупційному суді.

Громадська рада міжнародних експертів (ГРМЕ) ініціювала вето щодо перших 8 сумнівних кандидатів на посади у Вищому антикорупційному суді.

Таке рішення прийнято на першому засіданні Громадської ради міжнародних експертів, що відбулося 4 січня, повідомляє Центр протидії корупції.

“Рада міжнародних експертів ініціювала ветування перших 8 сумнівних кандидатів до антикорсуду”, - ідеться в повідомленні.

Як зазначається, під сумнівом опинилися кандидати Оксана Голуб, Анатолій Квятковський, Анатолій Загородній, Ігор Штульман, Юрій Кулініч, Дмитро Тішко, Тарас Заєць та Євген Мартинов.

“На думку міжнародних експертів, є обгрунтовані сумніви щодо відповідності цих кандидатів критеріям відбору суддів до майбутнього Вищого антикорупційного суду”, - ідеться у повідомленні.

Зазначається, що тепер ГРМЕ має звернутися до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, щоб провести спільне засідання, на яке запросять згаданих кандидатів та проведуть голосування щодо відповідності кандидатів критеріям доброчесності та професійності.

Читайте також: Громадська рада міжнародних експертів запустила сайт

“Якщо 9 членів ВККС та 3 із 6 членів ГРМЕ не підтвердять відповідність кандидата, він чи вона не зможе претендувати на посаду судді”, - інформують у ЦПК.

Як зазначається, на першому засіданні Громадської ради міжнародних експертів були присутні її голова Сер Ентоні Хупер, Флемінг Денкер та Ауреліюс Гутаускас, а через онлайн-зв’язок долучилися Тед Зажечни, Лорна Харріс та Мір’яна Лазарова Трайковська.

У ЦПК нагадують, що наприкінці грудня ВККСУ опублікувала список кандидатів до Вищого антикорупційного суду, які успішно склали іспити.

Після цього до роботи стала Громадська рада міжнародних експертів, яка має час до 26 січня для ветування сумнівних кандидатів.

Згодом кваліфікаційна комісія суддів на власний розсуд обере переможців конкурсу з-поміж решти кандидатів.

Як повідомлялося, відповідно до частини першої статті 9 закону України «Про Вищий антикорупційний суд» Громадська рада міжнародних експертів утворюється строком на шість років Вищою кваліфікаційною комісією суддів України для сприяння їй у підготовці рішень з питань призначення на посади суддів Вищого антикорупційного суду та є її допоміжним органом.

Зі 118 кандидатів до Антикорупційного суду 55 не гідні обіймати посади — експерт                                          

Громадські активісти виявили 55 недоброчесних претендентів на посади суддів Вищого антикорупційного суду.

Про це сказала під час прес-конференції експерт Центру протидії корупції Анастасія Красносільська, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Станом на зараз ми бачимо, що 55 із 118 кандидатів до антикорупційного суду виглядають негідними обійняти посади антикорупційних суддів... Ми проаналізували офіційні держреєстри, декларації, судові рішення, повідомлення про поведінку суддів. І ,власне, такими є наші висновки", - сказала вона.

Красносільська зазначила, що громадські активісти під час аналізу виявили у вказаних кандидатів неправдиві дані у деклараціях про доходи, політично вмотивовані суддівські рішення, зокрема, стосовно учасників Революції гідності,і сумнівні політичні зв'язки.

"Політики не полишили надії провести лояльних до них кандидатів в антикорупційний суд. Вони можуть захотіти побачити там не лише тих, хто довів своє служіння системі, але і більш "сірих" кандидатів. Тих, кого можна тримати на гачку. Наша задача цього не допустити", - зазначила експерт ЦПК.

Читайте також: НАЗК назвало топ-10 порушників антикорупційного законодавства

За словами Красносільської, громадські активісти запрошують сумнівних кандидатів "надати переконливі докази по суті питань, які їм ставлять".

Як повідомляв Укрінформ, наразі триває конкурс до Вищого антикорупційного суду. За прогнозом ВККСУ, результати конкурсу стануть відомі 15-20 лютого цього року.

Міжнародні експерти радять ветувати ще 12 кандидатів до Антикорупційного суду                                       

Члени Громадської ради міжнародних експертів на засіданні у середу рекомендували ветувати ще 12 кандидатів у судді Вищого антикорупційного суду.

Відповідна інформація оприлюднена на сайті ГО "Центр протидії корупції".

"Відбулось друге засідання Громадської ради міжнародних експертів. Сьогодні під сумнів поставили ще 12 кандидатів, доброчесність та професійність яких розглянуть на спільному засіданні із Вищою кваліфікаційною комісією суддів", - йдеться у повідомленні.

Зокрема, сумнівними кандидатами були визнані Інна Білоус, Іван Соловйов, Дмитро Ягунов, Петро Феськов, Тетяна Черниш, Олег Кімстачов, Микола Дідик, Віктор Онуфрієв, В’ячеслав Дмитрієв, Петро Бурда, Олексій Омельян та Руслан Хитрик.

Причинами для ініціювання вето стали сумніви щодо майна кандидатів Білоус, Соловйова, Черниш, Дідика, Онуфрієва, Дмитрієва, Омельяна, Феськова чи їхніх родичів. Запитання викликали також дані у майнових деклараціях претендентів.

Як зазначають у ЦПК, міжнародні експерти висловили сумнів щодо професійності кандидатів Білоус, яка ухвалила рішення про заборону мирних зібрань, Кімстачова, який з порушенням підслідності ухвалив рішення у справі за позовом іншої судді свого суду, Бурди, який ухвалював рішення поза процесуальними строками, та Хитрика, який не просто потрапив у ДТП у стані алкогольного сп’яніння, але зробив це посеред робочого дня, у який ухвалив щонайменше 12 рішень.

Під час першого засідання Громадської ради міжнародних експертів 4 січня було ініційовано ветування 8 кандидатів - Оксани Голуб, Анатолія Квятковський, Анатолія Загородного, Ігоря Штульмана, Юрія Кулініча, Дмитра Тішка, Тараса Зайця та Євгена Мартинова.

Загалом зараз під питанням подальша участь у конкурсі 20 кандидатів. До 11 січня ГРМЕ може провести ще кілька засідань, на яких продовжать ініціювати кандидатів для ветування, зазначили в громадській організації.

Читайте також: Зі 118 кандидатів до Антикорупційного суду 55 не гідні обіймати посади — експерт

Після цього має відбутися спільне засідання Громадської ради міжнародних експертів та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, під час якого буде проведене голосування щодо того, чи відповідають кандидати критеріям доброчесності і професійності. “Якщо 9 членів ВККС та 3 із 6 членів ГРМЕ не підтвердять відповідність кандидата, він чи вона не зможе претендувати на посаду судді”, - підкреслюється в повідомленні.

Наприкінці грудня Вища кваліфікаційна комісія суддів опублікувала список кандидатів до Вищого антикорупційного суду, які успішно склали іспити. Після цього до роботи приступила Громадська рада міжнародних експертів, яка має 30 днів, до 26 січня, для ветування сумнівних кандидатів.

Згодом кваліфкомісія суддів на власний розсуд обере переможців конкурсу із решти кандидатів.

Як повідомляв Укрінформ, серед 118 претендентів на посади суддів ВАС громадські активісти виявили 55 недоброчесних кандидатів.

Хто не пройшов, або Як європейці українських суддів просіювали

Громадська рада міжнародних експертів, провівши вже три засідання, поставила під сумнів 32 кандидатів до Вищого антикорупційного суду

Як повідомляє Центр протидії корупції, на засіданні 10 січня під сумнів поставили ще 12 кандидатів, доброчесність та професійність яких розглянуть на спільному засіданні із Вищою кваліфікаційною комісією суддів. Загалом на трьох засіданнях (перші два відбулися 4 і 9 січня. - Ред.) міжнародні експерти номінували на виключення з конкурсу 32 кандидатів із 113.

Сумнівні кандидати - переважно скоробагатьки

Як зазначається, більшість «заветованих» кандидатів є також у списку сумнівних кандидатів, який на початку січня презентували громадські організації.

Причинами для ініціювання вето переважно стали сумніви щодо походження дорогого майна кандидатів та даних у майнових деклараціях. Але міжнародні експерти висловили також сумнів щодо професійності тих кандидатів, за якими зазначені, зокрема, ухвали про заборону мирних зібрань, рішення поза процесуальними строками або в дні, коли судді офіційно не було на роботі, рішення у справі за позовом іншої судді свого суду. Чи навіть «курйоз», коли суддя ухвалив щонайменше 12 рішень у день перебування в поліції за п’яне ДТП.

…Зауважимо, втім, що серед причин, з яких громадські активісти та міжнародні виступають проти обрання того чи іншого кандидата, не згадується можлива приналежність його до групи впливу, яка «про всяк випадок» просуває свою людину на антикорупційну верхівку. Принаймні в публічному полі категорія «засланий козачок» ще не фігурувала.

Дивимося кого відсіяли, і думаємо - а хто залишився

За регламентом Громадська рада міжнародних експертів має 30 днів після оприлюдненнярезультатів першого етапу конкурсу до ВАС та Апеляційної палати ВАС (до 26 січня) для ветування сумнівних кандидатів. Потім на спільному засіданні ГРМЕ та Вищої кваліфікаційної комісії суддів буде проведено голосування щодо того, чи відповідають кандидати критеріям доброчесності і професійності. Якщо 9 членів ВККСУ та троє з 6 членів ГРМЕ не підтвердять відповідність кандидата, він чи вона не зможе претендувати на посаду судді.

Потім Вища кваліфікаційна комісія суддів України на власний розсуд обере переможців конкурсу: 27 до Вищого антикорупційного суду і 12 – до його Апеляційної палати, - із решти кандидатів. Процедуру, як зазначали високопосадовці, включно до президента і прем’єр-міністра країни, буде завершено в лютому-березні.

І от саме про тих 39 суддів, які пройдуть етапи відбору, ми знатимемо менше, ніж про спійманих на чомусь недоброчесному. І саме тоді будем запитувать: а хто залишився в «сухому підсумку»? Дивовижні люди, які за 15-20-30 років кар’єри у тяжко корумпованій судовій системі, змогли зберегти кришталеву доброчесність? Чи ті, хто був обережніший і краще «ховав кінці»…

Адже цього за п’ять післямайданних років уже навчені вдосталь… Без юридично фіксованих слідів не ловляться ні юри-єнакіївські, ні клюєви, ні арбузови… Можна всією країною знати напевне, що N по вуха в хабарях, криміналі й крові, але якщо на папері «чисто», то ні Інтерпол, ні закордонні суди не визнають N злочинцем. Формулювання закону «Про очищення влади» (люстрацію) в 2014 році було широким: «заборона на зайняття певних посад протягом 10 років особами, які …більше одного року займали певні державні посади». П’ять років тому зовсім свіжим було розуміння, що одного перебування в системі тієї владі достатньо, щоб бути продажним (латиною «corrumpere»).

 

Міжнародні експерти пропонують ветувати вже 47 кандидатів до Антикорупційного суду

Громадська рада міжнародних експертів на четвертому засіданні поставила під сумнів ще 15 кандидатів до Вищого антикорупційного суду.

Про це повідомляє Центр протидії корупції.

“Сьогодні відбулось засідання Громадської ради міжнародних експертів, під час якого ініціювали ветування ще 15 сумнівних кандидатів до Антикорсуду. Загалом міжнародники поставили під сумнів 47 із 113 кандидатів”, - йдеться в повідомленні.

Зокрема, під час четвертого засідання під сумнів потрапили Вікторія Жовтоватюк (Кицюк), Руслан Головатий, Юрій Юркевич, Олександр Сингаївський, Олександр Івасин, Анна Надточиєва, Руслан Бондарчук, Олеся Ковтуненко, Юрій Крутій, Андрій Яковенко, Сергій Федяєв, Андрій Сало, Тетяна Круценко, Мар’ян Головчак та Володимир Воронько.

Загалом серед заветованих 35 суддів, 9 адвокатів та 3 науковців. 37 із ветованих міжнародниками кандидатів входять до списку сумнівних претендентів, який днями презентували громадські організації, зазначили в ЦПК.

Як повідомлялося, наприкінці грудня 2018 року ВККСУ опублікувала список із 113 кандидатів до Вищого антикорупційного суду, які успішно склали іспити. Після цього до роботи приступила Громадська рада міжнародних експертів, яка має час до 26 січня для ветування сумнівних кандидатів.

Надалі мають відбутися спільні засідання Громадської ради міжнародних експертів та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, під час яких проведуть голосування щодо того, чи відповідають кандидати критеріям доброчесності і професійності.

Якщо 9 членів ВККС та 3 із 6 членів ГРМЕ не підтвердять відповідність кандидата, він не зможе претендувати на посаду судді.

На цьому робота ГРМЕ завершиться, і кваліфкомісія суддів на власний розсуд обере переможців конкурсу із решти кандидатів.

Читайте також: Міжнародні експерти ветували ще 12 кандидатів до антикорупційного суду

В Україні у червні 2018 року набув чинності закон про Вищий антикорупційний суд, а також формальний закон про утворення Антикорупційного суду.

Відповідно до документів, Вищий антикорупційний суд мають утворити до 14 червня 2019 року.

Загалом до Вищого антикорупційного суду планують набрати 39 суддів, з них 12 - до апеляційної палати.

Рада міжнародних експертів завершила відбір кандидатів в Антикорупційний суд

Громадська рада міжнародних експертів ініціювала розгляд 49 спірних кандидатур на посади суддів Вищого антикорупційного суду на спеціальному засіданні з Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Про це повідомляється на сайті ГРМЕ.

“Громадська рада міжнародних експертів рада повідомити про завершення процесу відбору кандидатів, питання відповідності яких критеріям, визначених частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», розглядатиметься на спеціальному спільному засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Громадської ради міжнародних експертів. Громадська рада міжнародних експертів ініціювала розгляд 49 кандидатів”, - ідеться у повідомленні.

На сайті ВККСУ оприлюднено інформацію про призначені спеціальні спільні засідання комісії та ГРМЕ на 18,21,22,23,24 та 28 січня.

Також наводиться перелік заветованих ГРМЕ кандидатів.

Як повідомлялося, наприкінці грудня 2018 року ВККСУ опублікувала список із 113 кандидатів до Вищого антикорупційного суду, які успішно склали іспити. Після цього до роботи взялася Громадська рада міжнародних експертів, яка має час до 26 січня для ветування сумнівних кандидатів.

Надалі мають відбутися спільні засідання Громадської ради міжнародних експертів та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, під час яких проведуть голосування щодо того, чи відповідають кандидати критеріям доброчесності і професійності.

Якщо 9 членів ВККС та 3 із 6 членів ГРМЕ не підтвердять відповідність кандидата, він не зможе претендувати на посаду судді.

На цьому робота ГРМЕ завершиться, і кваліфкомісія суддів на власний розсуд обере переможців конкурсу із решти кандидатів.

Конкурс до антикорупційного суду: залишився 71 кандидат з 113-ти

У конкурсі на посади у Вищому антикорупційному суді продовжить участь 71 кандидат із 113-ти.

Про це інформує Центр протидії корупції.

“У конкурсі до антикорсуду залишився 71 кандидат. Міжнародні експерти завершили свою роботу”, - ідеться у повідомленні.

Як зазначається, завдяки роботі Громадської ради міжнародних експертів із конкурсу до Вищого антикорупційного суду вибули 42 сумнівні кандидати, або майже 40%, зі 113-ти, які перед цим успішно склали тестування.

“Семеро кандидатів залишилися в конкурсі. Їм вдалось переконати міжнародних експертів та кваліфкомісію суддів у своїй доброчесності та професійності”, - зазначають у ЦПК.

Таким чином, 71 суддя, які продовжують участь у конкурсі, пройдуть співбесіди із Вищою кваліфікаційною комісією суддів, після чого комісія визначить переможців конкурсу.

У ЦПК нагадали, що Президент має призначити суддів не пізніше 30 днів з дня отримання подання Вищої ради правосуддя (ВРП) та не має права відмовити у призначенні будь-кого із кандидатів.

До цього із конкурсу ще можуть виключити кандидатів із сумнівними політичними зв’язками, оскільки їх призначення може негативно вплинути на довіру до судової влади. Такі повноваження, зазначають у Центрі протидії корупції, мають Вища кваліфікаційна комісія суддів та Вища рада правосуддя.

Читайте також: Ще 8 кандидатів виключили з конкурсу до Антикорупційного суду

Як повідомлялося, наприкінці грудня 2018 року ВККСУ опублікувала список із 113 кандидатів до Вищого антикорупційного суду, які успішно склали іспити. Після цього Громадська рада міжнародних експертів та Вища кваліфікаційна комісія суддів під час п’яти спільних засідань провели голосування щодо того, чи відповідають кандидати критеріям доброчесності і професійності.

Загалом на спеціальних засіданнях розглянули питання щодо відповідності 49 кандидатів критеріям на посаду судді Вищого антикорупційного суду.

Сумніви у членів Громадської ради міжнародних експертів щодо кандидатів на посади до Вищого антикорупційного суду викликали невідповідності у деклараціях, уникнення сплати податків та невідповідні професійні навички.

Про це сказав на брифінгу у понеділок голова ГРМЕ Сер Ентоні Хупер, повідомляє Укрінформ.

"Причини дуже різноманітні. Ми можемо почати з невідповідності у деклараціях і недотриманні правил декларування", - сказав Хупер.

Він уточнив, що в деклараціях деяких кандидатів члени ГРМЕ, наприклад, виявляли автомобілі чи нерухомість, придбані за суми, значно вищі від задекларованих.

Занепокоєння у членів ГРМЕ також викликали ознаки уникнення сплати податків або сумніви щодо того, чи всі податки були сплачені кандидатом.

За його словами, іноді викликали сумніви, чи достатні у кандидата професійні навички.

"Було кілька кандидатів, які викликали занепокоєння через їхні пости в соціальних мережах. В постах були або залучені судді, або справи, які розглядалися в суді. І це не відповідає кодексу суддівської етики, підриває довіру громадськості до судової системи та судів. Було кілька випадків неналежних коментарів у соціальних мережах" , - розповів член ГРМЕ Тед Зажечни.

Читайте також: Конкурс до антикорупційного суду: залишився 71 кандидат з 113-ти

Як повідомлялося, ГРМЕ та ВККСУ 28 січня завершили спільні спеціальні засідання у межах конкурсу на посади у Вищому антикорупційному суді. На розгляд було винесено 49 кандидатур, щодо яких у експертів виникли сумніви, і лише сімом із них вдалося розвіяти занепокоєння.

Участь у конкурсі до Вищого антикорупційного суду продовжує 71 кандидат із 113-ти, які успішно склали іспит.

Україна має надати антикорупційним установам найбільші повноваження - посол США

Україна повинна надавати найбільші повноваження своїм антикорупційним установам.

Про це заявила посол США в Україні Марі Йованович в Українській академії лідерства, повідомляє прес-служба посольства.

“Україна повинна продовжувати проведення економічних реформ відповідно до європейських стандартів і надавати найбільші повноваження своїм антикорупційним установам. Я кажу це як друг і як представник країни, яка, на мою думку, є найкращим партнером України. Якщо Україна не зможе цього зробити, її економіка продовжуватиме рухатися тим шляхом, яким вона йшла протягом своїх перших двох з половиною десятиліть”, - сказала Йованович.

За її словами, успішні антикорупційні реформи мають критично важливе значення для розвитку країни. Тільки незалежні повноважні антикорупційні установи можуть застосовувати норми закону однаково до всіх громадян, незалежно від їхніх статків чи влади. З належною підтримкою та керівництвом ці установи – Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Національне антикорупційне бюро та Вищий антикорупційний суд, який створюється зараз – можуть забезпечити, що справи порушників закону – незалежно від того, хто вони такі чи які мають зв’язки – будуть розслідуватись, ці особи буть притягуватись до відповідальності та будуть покарані.

Читайте також: США сподіваються, що вибори в Україні пройдуть без "тітушок"

“Але ми можемо бачити, що відбувається, коли представники політичних та економічних еліт: підривають НАБУ; згортають ефективне корпоративне управління на державних підприємствах; перешкоджають приватизації державних підприємств; надають пільги підприємствам та особам, які мають зв’язки; створюють жорстке середовище для активістів громадянського суспільства та журналістів”, - наголосила Посол. Вона відзначила, що такі дії підривають економічний та політичний розвиток України; вони підривають безпеку України, адже чим більш вразливою є людина або інституція до корупції, тим слабше суспільство, тим слабша демократія.

В Антикорупційний суд не пустили тих, хто переслідував майданівців - Порошенко

Про це заявив Президент України Петро Порошенко під час форуму «Від Крут до Брюсселя. Ми йдемо своїм шляхом» у вівторок, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Новий суд запрацює вже цього року, і це свідчить, що боротьба з корупцією залишається нашим стратегічним пріоритетом”, - сказав Порошенко.

При цьому він зазначив, що серед кандидатів на посади суддів ВАС, які були відсіяні Громадською радою міжнародних експертів разом із Вищою кваліфікаційною комісією суддів, є, зокрема, судді, які переслідували учасників Майдану.

Читайте також: Конкурс до антикорупційного суду: залишився 71 кандидат з 113-ти

“Найближчим часом завершиться конкурс із формування Вищого антикорупційного суду. Громадська рада міжнародних експертів разом з Вищою кваліфікаційною комісією суддів відсіяли 42 із 113 розглянутих кандидатур. Серед тих, хто покинув конкурс, - судді, які переслідували учасників Майдану, кандидати із сумнівними статками чи етичними порушеннями”, - пояснив Президент.

Також він наголосив на тому, що Україна на сьогодні покращила свої позиції в рейтингу міжнародної антикорупційної організації Transparency International, піднявшись на десять сходинок.

“Його оприлюднили буквально сьогодні вранці. Але попри прогрес, звичайно, незадоволений нашою загальною позицією. Навіть при тому, що ситуація стала кращою, ніж в Росії, ми все ще сильно відстаємо від найближчих сусідів по Євросоюзу. Однак протягом чотирьох років щоразу додаємо по кілька балів. Тож за п’ять найближчих років, зберігаючи такі темпи, наздоженемо найближчі до нас країни Європейського Союзу”, - підкреслив глава держави.

Як повідомлялося, в Україні у червні 2018 року набув чинності закон про Вищий антикорупційний суд, а також формальний закон про утворення Антикорупційного суду.

Відповідно до документів, Вищий антикорупційний суд мають утворити до 14 червня 2019 року.

Загалом до Вищого антикорупційного суду планують набрати 39 суддів, з них 12 - до апеляційної палати.

Сер Хупер: Немає жодної іншої країни, настільки прозорої в доборі суддів, як Україна

Голові Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ) серу Ентоні Хуперу невідомо про жодну іншу країну у світі, яка була б настільки прозорою в доборі суддів, як Україна.

Про це він сказав під час спеціального інтерв'ю щодо участі спільно з Вищою кваліфікаційною комісією України у проведенні конкурсу до Вищого антикорупційного суду (ВАКС).

На думку голови ГРМЕ, їхня співпраця з ВККСУ була успішною, а робота Комісії - професійною.  

"Це була дуже успішна спільна робота. У нас, членів ГРМЕ, була повна співпраця з членами ВККСУ. Ми не могли отримати більше співпраці, розуміння і допомоги, ніж ми отримали від них. Я дуже вдячний пану голові, заступнику голови та всім членам ВККСУ. На мою думку, це була чудова командна робота та захоплююча пригода для всіх нас", - наголосив експерт.

"Мені невідомо про жодну іншу країну в світі, яка б була настільки прозорою в цьому аспекті, як Україна", - сказав Хупер.

За його словами, він вражений співбесідами з кандидатами до ВАКС у режимі онлайн. "Лише подумайте про це - ми ставили запитання діючим суддям про їхнє майно, декларації, податкові справи. І все це можна подивитися на YouTube. На мою думку, це досить рідкісна ситуація", - зазначив експерт. У Великій Британії, за його словами, теж проводяться конкурси, але рішення приймаються в приватному, закритому порядку, і ніхто не може подивитися їх на YouTube.

Окрім цього, голова ГРМЕ висловив сподівання про подальшу співпрацю з Вищим антикорупційним судом у рамках навчання. Він сподівається, що для новопризначених суддів зможе провести свій спеціальний курс.

Читайте також: Відбір до Вищого антикорсуду: Безпрецедентна прозорість та унікальний світовий досвід

"За підтримки Світового банку я розробив курс для суддів та прокурорів. Він називається Сonvicting the corrupt, або "Засудження корумпованих і конфіскація їхнього майна". Це чотириденний курс, в якому практично немає лекцій, учасники лише виконують практичні завдання, для того щоб зрозуміти законодавство, пов’язане з корупцією, і законодавство, пов’язане з розслідуванням цих злочинів", - повідомив Хупер.

Як повідомлялося, конкурс до Вищого антикорупційного суду було оголошено Вищою кваліфікаційною комісією суддів України 2 серпня 2018 року на зайняття 39 вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду, з яких до Вищого антикорупційного суду - 27 суддів; Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду - 12 суддів.

Перед тим, як приїхати в Україну, сер Ентоні Хупер більш як 20 років практикував обвинувачення та захист у кримінальних справах, був лордом-суддею Апеляційного суду, суддею Верховного суду Англії та Уельсу.

Кабмін виконав більше половини зобов’язань для траншу €500 мільйонів від ЄС

Уряд виконав більше половини зобов’язань, необхідних для надання Україні другого траншу у розмірі 500 млн євро від ЄС.

Про це повідомляє прес-служба Мінфіну у Facebook за підсумками зустрічі міністр фінансів Оксани Маркарової з віце-президентом Європейської комісії Валдісом Домбровскісом щодо обговорення перебігу реформ та прогресу реалізації Четвертої програми макрофінансової допомоги Європейського Союзу.

"На сьогодні уряд виконав більше половини зобов’язань, необхідних для надання Україні другого траншу у розмірі 500 млн євро, і ще п’ять із дванадцяти, передбачених програмою умов, перебувають на різних етапах виконання", - йдеться уповідомленні.

Зокрема, міністр наголосила, що вже найближчими днями будуть оголошені результати добору суддів Вищого антикорупційного суду України. Вона також поінформувала про те, що 28 лютого парламент ратифікував Багатосторонню конвенцію щодо виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування з метою протидії розмиванню податкової бази та виведенню прибутку з-під оподаткування. Також було прийнято у першому читанні законопроект щодо запровадження інституту авторизованого економічного оператора.

  

 

Ухвалено Закон «Про Вищий антикорупційний суд»

315 депутатів проголосували за створення Вищого антикорупційного суду. Вищий антикорупційний суд буде здійснювати правосуддя як перша і апеляційна інстанція в кримінальних провадженнях щодо злочинів, які належать до його компетенції. Передбачено, що він має бути сформований протягом року з моменту набуття законом чинності (а почне свою роботу за умовами призначення за результатами конкурсу не менше 35 суддів). Оцінюватимуть їхню доброчесність та допомагатимуть у підготовці рішення щодо призначення шість міжнародних організацій. Не допускатимуться до конкурсу особи, які останні 10 років працювали в правоохоронних посадах, мають представницький мандат, перебували у керівних органах чи в договірних відносинах з якоюсь політичною партією.

  

Прийом на участь у конкурсі до Вищого антикорупційного суду документів триває

Триває прийом на участь у конкурсі до Вищого антикорупційного суду (кінцева дата подання-14 вересня 2018 року). Працювати в Антикорупційному суді хочуть близько 8 сотень осіб при запланованій штатній чисельності 39 суддів (конкурс може сягнути 20 чоловік на місце). У Вищій кваліфікаційній комісії суддів повідомили, що формування складу буде завершено після перевірки кандидатів на посади суддів та надання рекомендацій на призначення найкращих із них. Після цього кандидатури має схвалити Вища рада правосуддя, аж потім Президент підпише відповідний указ. 

 

Ухвалення закону про Антикорупційний суд - важливий крок на шляху до створення в Україні незалежної судової антикорупційної інституції

 

ЄС схвалив прийняття закону про Вищий антикорупційний суд України

 Конкурс до Антикорупційного суду - майже 10 осіб на місце

Конкурс до Вищого антикорупційного суду становить 342 людини на 35 місць, більше 40% з них - випускники Національної академії правових наук у Харкові.

Про це сказав Президент, виступаючи на урочистостях з нагоди 25-річчя Національної академії правових наук у Харкові, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Харківські правники зараз долучаються до конкурсу для формування Вищого антикорупційного суду. Мені сказали, що понад 40% тих, хто подав заявки, є випускниками Національної академії правових наук. 19 представників Харківщини мають всі шанси пройти, документи здали 342 кандидати на 35 місць. Майже 10 людей на місце. І 45% з тих кандидатів є судді, 34 - адвокати, 14 - науковці", - сказав Порошенко.

Читайте також: На конкурси до Верховного та Антикорупційного судів подали 1001 заяву

Він відзначив, що така кількість науковців та адвокатів є позитивною тенденцією. Також Порошенко наголосив, що особливістю створення Вищого антикорупційного суду є те, що участь в цьому бере Громадська рада міжнародних експертів, яка разом з Вищою кваліфікаційною комісією суддів буде допомагати визначати відповідність кандидатів  критеріям законності, відповідність рівня життя задекларованим доходам, знання, практичні навички тощо.

 На конкурси до Верховного та Антикорупційного судів подали 1001 заяву

Вища кваліфікаційна комісія суддів України отримала 1001 заяву на конкурси до Верховного та Вищого антикорупційного судів.

Про це ідеться в повідомленні ВККСУ, що є в розпорядженні Укрінформу.

«Станом на 24 вересня 2018 року Комісія отримала 1001 заяв з пакетами документів, з них 659 - для участі у другому конкурсі до Верховного суду та 342 - до Вищогоантикорупційного суду», - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що в середньому конкурс на одну посаду становить 8 кандидатів на посаду в Верховному суді та 9 кандидатів на посади до Вищого антикорупційного суду.

У ВККСУ зазначають, що під час першого конкурсу до Верховного суду на 120 вакантних місць було подано 846 заяв із документами, конкурс становив 7 кандидатів на місце. 

«Кандидати, які йдуть на конкурси - це досвідчені адвокати, науковці та судді з досвідом роботи у різних інстанціях. Всі вони дуже уважно слідкують за процедурами, які проводить Комісія, і відповідно «голосують» за їх якість ногами. Кількість заяв на одне місце, що на 20% перевищує показник першого конкурсу до Верховного суду, а до одного з касаційних судів взагалі складає 13 осіб на місце свідчить, що Комісії та її процедурам довіряють. Таким чином ми бачимо, що юридична спільнота підтримує публічні конкурси та використовує шанс, який їм надав законодавець, щоб змінювати судову владу», - повідомив заступник голови ВККСУ Станіслав Щотка.

Як повідомляється, із загальної кількості документів на участь у другому конкурсі до Верховного суду комісія отримала 62% заяв від суддів, 17% заяв від науковців, 14% заяв від адвокатів та 7% від кандидатів із сукупним стажем. 

Також зазначається що всередині конкурсу до Верховного суду склалася наступна конкуренція: 181 заява до Касаційного цивільного суду на 23 вакантних посади;180 заяв до Касаційного кримінального суду на 13 вакантних посад; 172 заяви до Касаційного адміністративного суду на 26 вакантних посад та 125 заяв до Касаційного господарського суду на 16 вакантних посад.

Кандидати на участь у конкурсах на посади суддів Вищого антикорупційного суду розподілились наступним чином: 102 заяви - на 12 посад до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду та 240 заяв - на 27 посад до Вищого антикорупційного суду.

Читайте також: ВКСС отримала список із 12 кандидатів до Громадської ради міжнародних експертів

Документи на участь у конкурсі до Вищого антикорупційного суду із загальної кількості подали 45% суддів, 34% адвокатів, 14% - науковців та 7% кандидатів із сукупними стажем.

Щотка зазначив, як і очікувалося, переважна більшість правників подала свої документи в останні дні. 

«Зараз Комісія розпочне черговий етап - процедуру оцінки документів з метою допуску цих кандидатів до конкурсу», - додав Щотка, наголосивши, що Комісія готова забезпечити справедливі, відкриті та публічні конкурсні процедури.

Як повідомлялося, Вища кваліфікаційна комісія суддів України 2 серпня 2018 року оголосила конкурси на 78 посад суддів Верховного суду та 39 посад суддів Вищого антикорупційного суду. Подання документів на участь у конкурсах від суддів, адвокатів та науковців з відповідним стажем тривало з 8 серпня до 14 вересня 2018 року.

 Хід прийому документів на конкурс

Кандидати до Верховного суду (ВС) та Вищого антикорупційного суду (ВАКС) і його Апеляційної палати складатимуть конкурсні іспити 12 та 14 листопада 2018 року.

Про це інформує прес-служба Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що є в розпорядженні Укрінформу.

«Згідно з графіком конкурсу дворівневий іспит для кандидатів до ВС та ВАКС призначено на 12 та 14 листопада», - йдеться в повідомленні. 

Як зазначається, 12 листопада протягом 2,5 годин всі кандидати складатимуть анонімне письмове тестування, а 14 листопада протягом 5,5 годин писатимуть практичне завдання - проект судового рішення відповідного суду, інформують у прес-службі. 

Другою частиною кваліфікаційного оцінювання після іспиту стануть співбесіди для успішних кандидатів. 

Читайте також: Кваліфікаційна комісія рекомендує призначити 77 суддів

Планується, що з кандидатами, які успішно складуть іспит до ВАКС, співбесіди за участі Громадської ради міжнародних експертів будуть проведені вже у грудні 2018 року - січні 2019 року (включно), а з кандидатами до Верховного суду співбесіди проведуть у IV кварталі 2018 року - І кварталі 2019 року.

«Зараз на порядку денному країни - створення нових судів на підставі публічних конкурсів. Наразі всі зусилля спрямовані на оптимізацію часу для проведення одночасно кількох конкурсів. Комісія вже має досвід проведення масштабних процедур за участі великої кількості людей, тому маючи відпрацьований технологічний алгоритм можемо запропонувати оптимальну швидкість при вдосконаленій методології. А це, безумовно, дуже важливо, оскільки є великі очікування щодо появи нового антикорупційного суду та розвантаження роботи суддів нового Верховного суду», - прокоментував строки проведення іспитів голова ВККСУ Сергій Козьяков.

У прес-службі нагадують, що станом на 24 вересня 2018 року Комісія отримала 1001 заяву з пакетами документів, з них 659 - для участі у другому конкурсі до Верховного суду та 342 - до Вищого антикорупційного суду

Зараз триває процедура допуску цих кандидатів до конкурсних процедур. 

Як повідомлялося, 2 серпня 2018 року ВККСУ оголосила конкурси на 78 посад суддів Верховного суду та 39 посад суддів Вищого антикорупційного суду.

Подання документів на участь у конкурсах від суддів, адвокатів та науковців з відповідним стажем тривало з 8 серпня до 14 вересня 2018 року.

 Детективи НАБУ уже розслідували 155 справ

Створення Вищого антикорупційного суду є іспитом для українського суспільства, який покаже рівень готовності безповоротно і безкомпромісно боротися з корупцією.

Відповідну думку висловив директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник під час зустрічі з представниками Європейської бізнес асоціації (ЕВА), повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Станом на початок жовтня 155 справ, розслідування яких завершили детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, направлено до суду. Серед цих справ є такі, на рішення у яких дуже чекає суспільство. Вищий антикорупційний суд, який наразі перебуває на стадії формування, стане саме тією інституцією, яка дасть очікуваний суспільством результат у вигляді справедливих вироків", – зазначив Ситник.

На його думку, вироки у справах про топ-корупцію означатимуть, що Україна пройшла точку неповернення і в державі розпочалася реальна протидія корупції. Директор відомства також вважає, що без постійного моніторингу, міжнародної експертизи, уваги від підприємництва та громадянського суспільства впровадити якісні зміни буде важко.

Читайте також: САП направило до суду обвинувальний акт у справі "бурштинових депутатів"

Як повідомлялося, 18 червня поточного року Верховна Рада ухвалила закон "Про Вищий антикорупційний суд". Документ передбачає, що суд розпочинає роботу за умови призначення щонайменше 35 його суддів, у тому числі 10 суддів Апеляційної палати. Закон "Про судоустрій і статус суддів" дає 12 місяців на утворення суду з дня набрання чинності спеціальним законом (до 14 червня 2019 р.). Наразі триває конкурс до ВАС.

Вищий антикорупційний суд є судом зі всеукраїнською юрисдикцією, що створюється з метою розгляду справ виключно за поданням НАБУ. Крім здійснення правосуддя, ВАС аналізуватиме судову статистику, вивчатиме та узагальнюватиме її, а також здійснюватиме інші повноваження відповідно до закону.

 Роботи кандидатів до Антикорупційного суду передали раді міжнародних

експертів

Вища кваліфікаційна комісія суддів України передала Громадській раді міжнародних експертів практичні роботи кандидатів на посади суддів Антикорупційного суду.

Про це повідомляє прес-служба ВККСУ. 

"Вища кваліфікаційна комісія суддів України передала Громадській раді міжнародних експертів 156 практичних робіт, які 14 лютого виконали кандидати на посади суддів Вищого антикорупційного суду. Про це повідомив заступник Голови ВККСУ Станіслав Щотка під час  конференції "Декорупція України", присвяченій міжнародному дню боротьби з корупцією", - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, під час заходу представники громадських організацій, влади та бізнесу проаналізували антикорупційні реформи, які відбувалися в Україні з моменту перемоги Революції Гідності.

Зокрема, Щотка детально поінформував про перебіг конкурсу до Вищого антикорупційного суду, наголосивши, що всі процедури є прозорими, і громадськість може поетапно слідкувати за ними. «Ми визначили для себе стандарт: вся інформація щодо кандидатів до ВАС, якою володіє Комісія, є доступною для ГРМЕ. Наразі всі 156 практичних завдань передані ГРМЕ», - повідомив заступник Голови ВККСУ.

Він також зазначив, що відомством підготовлено та розіслано бланк згоди кандидата на повний та безпосередній доступ ГРМЕ до матеріалів його досьє. «Станом на сьогодні Комісією отримано 130 таких згод. У разі, якщо кандидат не дає згоди - це його вибір, який показує наскільки він готовий до взаємодії з ГРМЕ», - наголосив Щотка.

Читайте також: НАБУ долучилося до перевірки кандидатів у судді Антикорупційного суду

Щодо термінів про орієнтовний час оголошення результатів конкурсу він зазначив, що  «встановлено межу – це друга декада лютого 2019 року».

Відповідаючи на питання, чи стане Вищий антикорупційний суд "гільйотиною" у боротьбі з корупцією, заступник Голови Комісії зазначив, що його завданням як члена ВККСУ є відібрати кандидатів у судді з числа українських фахівців, які зможуть мужньо, справедливо та не піддаючись тиску приймати законні рішення, керуючись принципом верховенства права.

 НАБУ долучилося до перевірки кандидатів у судді Антикорупційного суду

Національне антикорупційне бюро долучилося до перевірки кандидатів у судді Вищого антикорупційного суду.

Про це повідомив у коментарі журналістам директор відомства Артем Ситник під час конференції, присвяченої  Міжнародному дню боротьби з корупцією.

«У нас є досвід співпраці з ВККСУ і Громадською радою доброчесності під час конкурсу до Верховного Суду. Ми надавали матеріали комісії і ГРД. По такій самій схемі ми хочемо працювати і по Вищому антикорупційному суду, тобто, направляємо матеріали в комісію і так само працюємо з Радою міжнародних експертів», - сказав він.

Ситник додав, що зустрічався з членами Ради міжнародних експертів, які відповідають за добір суддів до ВАС і домовився про тісну співпрацю, «щоб мінімізувати ризики потрапляння в цей суд недоброчесних кандидатів».

Директор НАБУ висловив сподівання, що до відбору кандидатів у судді ВАС долучаться і представники громадянського суспільства, як це було під час конкурсу до Верховного Суду.

Читайте також: Щорічні втрати України від корупції оцінили в два бюджети Нацполіції

Як повідомляв Укрінформ, 17 липня 2018 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України розпочала процес добору членів Громадської ради міжнародних експертів у рамках підготовки конкурсу до Вищого антикорупційного суду. Вона складатиметься з шістьох членів, які призначаються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України виключно на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України.  

Антикорупційний суд ВККС обрала раду міжнародних експертів

Вища кваліфікаційна комісія суддів обрала 6 кандидатів до Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ), яка сприятиме у проведенні конкурсного добору суддів до Вищого антикорупційного суду.

Обрання кандидатів до ГРМЕ відбулося на відкритому засіданні ВККСУ 6 листопада шляхом таємного голосування, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Участь у голосуванні взяли 14 членів ВККС.

"Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України про Вищий антикорупційний суд утворюється Громадська рада міжнародних експертів строком на 6 років Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для сприяння їй у підготовці рішень з питань призначення на посаду суддів Вищого антикорупційного суду", - сказав голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков.

За його словами, Громадська рада міжнародних експертів виконує свої повноваження у складі 6-ти членів, які призначаються комісією, виключно на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції, відповідно до міжнародних договорів України.

"19 вересня комісія отримала пропозиції стосовно 12-ти кандидатів номінованих на призначення до складу ради від 5 міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює. У період з 18 жовтня по 5 листопада в режимі скайп-конференцій відбулися співбесіди членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з 12 кандидатами на посаду членів Громадської ради міжнародних експертів. За ініціативою комісії було проведено спочатку співбесіди з 11 кандидататами, з 12-им кандидатом ми спершу не змогли провести співбесіду з особистих причин, які кандидат висловив у своєму листі. Про цю затримку ми повідомили міжнародні організації. І 5 листопада провели співбесіду з 12-им кандидатом", - зазначив голова ВККС.

Читайте також: Стали відомі дати іспитів до Верховного та Антикорупційного судів

Він наголосив, що членами ГРМЕ можуть бути призначені громадяни України або іноземці, які мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, мають досвід роботи в інших країнах не менше ніж 5 років із здійснення процесуального керівництва чи здійснення судочинства у справах, пов'язаних з корупцією.

Так, члени ВККС обрали до ГРМЕ таких кандидатів:

- Аурелійус Гутаускас - суддя Верховного суду. Досвід суддівської роботи, спеціалізація - кримінальне право, організована злочинність, суддівська етика та дисципліна.

- Денкер, Флемінг Сі (Данія) - екс-заступник державного прокурора в Управлінні з розслідування особливо важливих економічних злочинів. Працював прокурором, адвокатом.

- Зажечни, Тед - суддя Суду королівської лави у провінції Саскачеван (Канада). Досвід роботи прокурором, адвокатом.

- Лазарова Трайковська, Мір’яна – екс-голова Першої секції Європейського суду з прав людини. Досвід суддівської роботи.

- Харріс, Лорна - британський прокурор у відставці.

- Хупер, Сер Ентоні (Велика Британія) - суддя апеляційного суду у відставці. Досвід здійснення судочинства зі спеціалізацією у галузі повернення активів (конфіскації) у межах кримінального та цивільного проваджень, зокрема конфіскації доходів, одержаних корупційним шляхом.

Як повідомлялося, 2 серпня 2018 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України оголосила два конкурси: на 39 посад суддів Вищого антикорупційного суду та на 78 посад суддів Верховного суду. Подання документів на участь в обох конкурсах тривало з 8 серпня 2018 року до 14 вересня 2018 включно.

Наприкінці вересня у ВККСУ повідомили, що отримали від п'яти міжнародних організацій список з 12 кандидатів до Громадської ради міжнародних експертів, яка сприятиме у проведенні конкурсного добору суддів до Вищого антикорупційного суду.

Громадська рада міжнародних експертів - допоміжний орган Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який бере участь в оцінці доброчесності кандидатів до Антикорупційного суду та ініціює припинення участі в конкурсі недоброчесних кандидатів.

Члени Ради обираються строком на два роки без можливості переобрання. Допомагати Вищій кваліфікаційній комісії у визначенні відповідності критеріям доброчесності кандидатів до Антикорсуду допомагатимуть шість осіб, запропонованих міжнародними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів.

Антикорупційний суд запрацює не раніше квітня

Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький вважає, що Вищий антикорупційний суд запрацює не раніше квітня наступного року.

Про це він повідомив у інтерв’ю «Голосу України».

«Антикорупційний суд запрацює, за моїми прогнозами, не раніше квітня наступного року. Якщо конкурси триватимуть нормально, то перші вироки щодо топ-корупції зможемо побачити у травні-червні наступного року», - сказав Холодницький.

Відповідаючи на запитання, чи можливо, щоб суди, у яких наразі розглядаються справи НАБУ і САП, винесли вироки ТОП-корупціонерам, керівник САП відповів, що можливо, але це – тривалий процес.

Читайте також: Підозрюваних у справі "Роттердам+" поки немає – Холодницький

«Можливо. Але цей процес тривалий. І Антикорупційний суд — не панацея. Він повинен пришвидшити розгляд антикорупційних справ — у США справу Манафорта суд розглянув за три тижні, щодня відбувалося слухання проваджень, з ранку до ночі. А у нас справи по топ-корупції слухаються раз-двічі в місяць максимум, по півтори години на день. Уже рік читаємо акт Насірову, рік розпочинаємо підготовче судове засідання по інших топ-справах, процес затягується. Але якщо прокурор може впливати на оголошення підозри та реєстрацію проваджень, то не має жодного впливу на суди, щоб вони швидше розглядали справи», - додав Холодницький.

 

 Перевірка кандидатів у судді Антикорупційного суду

Національне антикорупційне бюро долучилося до перевірки кандидатів у судді Вищого антикорупційного суду.

Про це повідомив у коментарі журналістам директор відомства Артем Ситник під час конференції, присвяченої  Міжнародному дню боротьби з корупцією.

«У нас є досвід співпраці з ВККСУ і Громадською радою доброчесності під час конкурсу до Верховного Суду. Ми надавали матеріали комісії і ГРД. По такій самій схемі ми хочемо працювати і по Вищому антикорупційному суду, тобто, направляємо матеріали в комісію і так само працюємо з Радою міжнародних експертів», - сказав він.

Ситник додав, що зустрічався з членами Ради міжнародних експертів, які відповідають за добір суддів до ВАС і домовився про тісну співпрацю, «щоб мінімізувати ризики потрапляння в цей суд недоброчесних кандидатів».

Директор НАБУ висловив сподівання, що до відбору кандидатів у судді ВАС долучаться і представники громадянського суспільства, як це було під час конкурсу до Верховного Суду.

Читайте також: Щорічні втрати України від корупції оцінили в два бюджети Нацполіції

Як повідомляв Укрінформ, 17 липня 2018 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України розпочала процес добору членів Громадської ради міжнародних експертів у рамках підготовки конкурсу до Вищого антикорупційного суду. Вона складатиметься з шістьох членів, які призначаються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України виключно на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України.  

Вища кваліфікаційна комісія суддів України передала Громадській раді міжнародних експертів практичні роботи кандидатів на посади суддів Антикорупційного суду.

Про це повідомляє прес-служба ВККСУ. 

"Вища кваліфікаційна комісія суддів України передала Громадській раді міжнародних експертів 156 практичних робіт, які 14 лютого виконали кандидати на посади суддів Вищого антикорупційного суду. Про це повідомив заступник Голови ВККСУ Станіслав Щотка під час  конференції "Декорупція України", присвяченій міжнародному дню боротьби з корупцією", - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, під час заходу представники громадських організацій, влади та бізнесу проаналізували антикорупційні реформи, які відбувалися в Україні з моменту перемоги Революції Гідності.

Зокрема, Щотка детально поінформував про перебіг конкурсу до Вищого антикорупційного суду, наголосивши, що всі процедури є прозорими, і громадськість може поетапно слідкувати за ними. «Ми визначили для себе стандарт: вся інформація щодо кандидатів до ВАС, якою володіє Комісія, є доступною для ГРМЕ. Наразі всі 156 практичних завдань передані ГРМЕ», - повідомив заступник Голови ВККСУ.

Він також зазначив, що відомством підготовлено та розіслано бланк згоди кандидата на повний та безпосередній доступ ГРМЕ до матеріалів його досьє. «Станом на сьогодні Комісією отримано 130 таких згод. У разі, якщо кандидат не дає згоди - це його вибір, який показує наскільки він готовий до взаємодії з ГРМЕ», - наголосив Щотка.

Читайте також: НАБУ долучилося до перевірки кандидатів у судді Антикорупційного суду

Щодо термінів про орієнтовний час оголошення результатів конкурсу він зазначив, що  «встановлено межу – це друга декада лютого 2019 року».

Відповідаючи на питання, чи стане Вищий антикорупційний суд "гільйотиною" у боротьбі з корупцією, заступник Голови Комісії зазначив, що його завданням як члена ВККСУ є відібрати кандидатів у судді з числа українських фахівців, які зможуть мужньо, справедливо та не піддаючись тиску приймати законні рішення, керуючись принципом верховенства права.