Українська | Русский | English
Головна Новини Державні закупівлі Звернення громадян Запобігання проявам корупції Доступ до публічної інформації Правова допомога

Євроатлантична інтеграція

 Стратегічний курс України на вступ до Європейського Союзу та НАТО закріплений у Конституції та залишається незмінним.

Про це йдеться у коментарі стосовно висловлювання народного депутата Ірини Верещук в ефірі телеканалу "112 Україна" щодо НАТО, який оприлюднений на Урядовому порталі.

“Повідомляємо, що слова Ірини Верещук були некоректно трактовані низкою медіа. Стратегічний курс України до ЄС та НАТО закріплений у Конституції та залишається незмінним. Стратегічна готовність НАТО прийняти Україну також підтверджена у Декларації Бухарестського саміту 2008 року, де прямо вказано, що Україна стане членом НАТО”, - йдеться на сайті Кабінету міністрів України.

Як зазначено у коментарі, міжнародний збройний конфлікт на Сході з багатьох позицій ускладнює для України інтеграцію до НАТО. “Ми також розуміємо, що встановлення миру в Україні дуже багато в чому залежить від керівництва Росії. Саме це малося на увазі. Але так само багато залежить і від нас самих, адже Україна буде реальним кандидатом на членство в НАТО тільки за умови серйозного прогресу в реформах: успішного подолання корупції, забезпечення належного врядування, прозорості, дотримання прав людини та гендерної рівності, реформування кримінального правосуддя, судової реформи”, - підкреслили в уряді.

У КМУ наголосили, що саме це мала на увазі Ірина Верещук, коли наводила приклади інших країн відносно процесу їхнього вступу до НАТО.

Як повідомлялося, напередодні деякі українські ЗМІ з посиланням на інтерв'ю народного депутата України від партії "Слуга народу", голови підкомітету з державної безпеки та оборони Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ірини Верещук каналу "112 Україна" повідомили, що, нібито за її словами, Україна повинна переглянути підхід до відносин із НАТО і відмовитися від ідеї вступити до Альянсу. У публікаціях наголошувалося, що вона вважає прийнятною для України фінську модель, яка передбачає співпрацю з НАТО з одночасним урахуванням думки Росії. Але в коментарі Укрінформу Верещук заявила, що підтримує всі кроки, які наближують Україну до НАТО.

 

 Віцепрем’єр із євроінтеграції Кулеба: У відносинах України з НАТО "тектонічний" зсув

Віцепрем’єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба заявив, що Україна для Північноатлантичного альянсу тепер не прохач, а вчитель.

Джерело: виступ Дмитра Кулеби перед курсантами Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, передаєУрядовий портал

Пряма мова: "На початку 1990-х колишні країни соціалістичного табору –  Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія – заявили про своє бажання стати членами НАТО. І їм тоді розповідали те саме: "Забудьте", "Куди ви лізете?", "Це неможливо", "Цього ніколи не відбудеться"...

Я регулярно спілкуюся з представниками Північноатлантичного альянсу. І чую багато слів подяки за можливість вчитися у Збройних Сил України...Це тектонічний зсув у наших відносинах з НАТО. Ми більше не прохачі, які просять про допомогу. Ми маємо досвід. Ми 

важливі одне для одного. Все інше – питання часу".

Деталі: За словами Кулеби, в Уряду є амбітна ціль – досягнути критеріїв членства в НАТО за 5 років.

 

 Зеленський заявив, що курс на євроінтеграцію і НАТО залишається незмінним

Президент Володимир Зеленський під час виступу на позачерговому засіданні Верховної ради запевнив міжнародних партнерів у незмінності курсу України на євроінтеграцію.

Як повідомив Зеленський в Раді, обраний раніше курс України - не є помилкою.

«Окремо хочу звернутися до наших міжнародних партнерів. Ми цінуємо і вдячні за вашу підтримку. І наш курс залишається незмінним. Це і євроінтеграція, і вступ до НАТО. Це завершення війни на Донбасі і повернення всіх наших територій. Ми і далі будемо рухатися шляхом реформ у всіх сферах. Курс України - не є помилкою. Є окремі помилки допущені під час руху цим курсом», - заявив Зеленський з трибуни.

 

 Опубліковано позиційну книгу інтеграції України до ЄС та НАТО

 16/08/2019 14:17

​Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України презентував публікацію «Європейська та євроатлантична інтеграція», що підготовлена у форматі позиційної книги.

Метою публікації є надання представникам політичних сил, а також експертним колам та громадськості, достовірної інформації про поточний стан справ, основні досягнення та виклики у реалізації курсу європейської інтеграції, а також на шляху України до членства в НАТО.

У позиційній книзі визначені:

- інституційна основа реалізації державної політики у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції, а також система двосторонніх органів асоціації Україна – ЄС і Україна – НАТО;

- основні законодавчі ініціативи у всіх сферах, які потребують першочергового розгляду новообраним парламентом;

- перелік ключових українських та європейських стейкхолдерів;

- фінансова та експертна допомога міжнародних партнерів, на яку можуть розраховувати урядовці та парламентарі, а також як перейти на новий рівень управління цими ресурсами.

- ключові кроки реалізації державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції, в тому числі в рамках Річної національної програми під егідою Комісії Україна - НАТО;

- відомчий аспект реалізації європейського та євроатлантичного курсу держави у розрізі діяльності кожного з міністерств, відповідальних за виконання положень Угоди про асоціацію, відповідно до компетенції. 

- головні досягнення відповідального міністерства та “слабкі місця”, що потребують особливої уваги всіх заінтересованих органів влади для забезпечення реалізації євроатінтеграційних перспектив.

Таким чином, позиційна книга є внеском у забезпечення стабільного розвитку держави, збереження закладеного інституційно-правового фундаменту для подальших реформ та продовження цілісної і послідовної державної політики у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції під час нового скликання Верховної Ради України. Насамперед це стосується здійснення подальших кроків щодо поглибленої секторальної інтеграції у цифровій, митній та енергетичній сферах, у сфері юстиції, свободи та безпеки, а також інтеграції до НАТО.

 04.09.19 23:49

 НАТО має допомогти Україні та Грузії на шляху євроатлантичної інтеграції, - президент Литви Науседа

Виходячи з поточної ситуації у сфері безпеки, НАТО має зміцнювати власну оборону і допомогти партнерам - Україні та Грузії - на шляху євроатлантичної інтеграції.

Про це в Брюсселі під час пресбрифінгу за підсумками зустрічі з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом заявив президент Литви Гітанас Науседа, повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням наУкрінформ.

"Під час зустрічі ми обговорили загрози і виклики в нашому регіоні і за його межами. Ми маємо прискорити роботу і повністю виконати рішення щодо адаптації і розвитку НАТО. Ми маємо бути готовими захистити і вберегти наші країни і народи. Ми також мусимо надати підтримку і допомогти нашим надійним партнерам і друзям, таким як Грузія і Україна, на шляху євроатлантичних реформ та інтеграції", - сказав президент Литви.

"Росія продовжує порушувати ключові договори і робить агресивні дії щодо наших демократій. НАТО завжди було основою оборони і безпеки Литви, і це залишиться пріоритетом мого порядку денного", - підкреслив Науседа.

  Кулеба прибув до штаб-квартири НАТО для обговорення євроатлантичної інтеграції України

Віцепрем'єр-міністр України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції здійснює візит до штаб-квартири НАТО, де в нього заплановано низку зустрічей для обговорення євроатлантичної інтеграції України.

Про це у своєму Twitter повідомляє місія України при НАТО, інформує Цензор.НЕТ.

"Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба прибув до штаб-квартири НАТО в Брюсселі. Сьогодні він планує провести низку зустрічей та обговорити подальші шляхи євроатлантичної інтеграції України", - йдеться в повідомленні.

 Особливе партнерство України з НАТО

Пріоритетним національним інтересом України у сфері зовнішньополітичної діяльності є розвиток та дальше поглиблення відносин стратегічного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору (НАТО), з дотриманням принципів, зафіксованих у Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору, підписаній 9 липня 1997 року, Декларації про її доповнення від 21 серпня 2009 року, а також на виконання рішень, прийнятих за результатами засідання Комісії Україна – НАТО на рівні глав держав та урядів (4 вересня 2014 року, м.Ньюпорт, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії).

Основоположними документами, що продовжують визначати відносини між Україною та НАТО на сучасному етапі, є Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору (9.07.1997 р.) та Декларація про доповнення Хартії про особливе партнерство (21.08.2009 р.).

Указом Президента України від 24.09.2014 р. № 744/2014 уведено в дію рішення Ради національної  безпеки і оборони України від 28 серпня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності», яким визначено, що пріоритетним національним інтересом України у сфері зовнішньополітичної діяльності у 2014 та наступних роках є дальший розвиток відносин стратегічного партнерства України з США, ЄС та НАТО.

23 грудня 2014 року Верховна Рада України прийняла рішення про відмову України від позаблокового статусу, який виявився неефективним у контексті убезпечення держави від зовнішньої агресії та тиску. Внесений Президентом України проект (реєстр. № 1014-3 – був розроблений МЗС України) підтримала конституційна більшість народних депутатів України (303 голоси «за»).

В Рекомендаціях парламентських слухань на тему: «Актуальні питання зовнішньої політики України», які відбулися 7 грудня 2016 року, визначено доцільність активізації законотворчого процесу, спрямованого на реалізацію стратегічного курсу України на набуття членства в НАТО та ЄС.

6 липня 2017 року Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зовнішньополітичного курсу України». Закон (реєстр. № 6470) був прийнятий Верховною Радою України 8 червня 2017 року. «За» відповідне рішення на засіданні проголосували 276 народних депутатів.

Законом вносяться зміни до Законів України «Про основи національної безпеки України» та «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» у частині євроатлантичної інтеграції.

Одним з пріоритетів національних інтересів України визначено інтеграцію у євроатлантичний безпековий простір з метою набуття членства в Організації Північноатлантичного договору.

У контексті розвитку відносин України з НАТО на найвищому рівні ухвалені рішення про відмову України від здійснення політики позаблоковості; визначення нової Стратегії національної безпеки України (затверджена Указом Президента України від 5 травня 2015 року №287/2015); проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України; вдосконалення системи координації співробітництва України з НАТО; підвищення ефективності під час підготовки та реалізації річних національних програм; досягнення Україною максимального рівня взаємосумісності та спільних спроможностей з НАТО; впровадження стандартів НАТО у військовій сфері.

Відносини між Україною та НАТО мають два основних виміри: політичний діалог і практичне співробітництво. Політичний діалог України з Альянсом забезпечується шляхом двосторонніх контактів на всіх рівнях, включно з міжпарламентським виміром. Провідну роль у поглибленні цього діалогу відіграє Комісія Україна-НАТО (КУН), створена в 1997 р. на виконання положень Хартії про особливе партнерство.

Ключовим системним документом розвитку співробітництва з НАТО та важливим інструментом здійснення реформ в Україні за підтримки Альянсу є Річні національні програми співробітництва Україна-НАТО (РНП), які розробляються з 2009 року. РНП-2017 затверджена Указом Президента України № 103/2017 від 8 квітня 2017 року. 

В українському суспільстві збільшується суспільна підтримка курсу на членство України в НАТО. За різними даними – це 40-50%. МЗС працює над тим, щоб у повній мірі використати відкриті для України можливості зближення з НАТО. Для цього укладені рамкові угоди і триває робота над відповідними імплементаційними угодами в рамках Трастових фондів на підтримку обороноздатності України, зокрема, таких фондів налічується шість:

Трастовий фонд НАТО з кібербезпеки;

Трастовий фонд НАТО з реформування систем логістики і стандартизації ЗС України;

Трастовий фонд НАТО з фізичної реабілітації (протезуванні) військовослужбовців, поранених в АТО;

Трастовий фонд НАТО з модернізації системи управління та зв’язку;

Трастовий фонд НАТО з перепідготовки та соціальної адаптації військовослужбовців.

Трастовий фонд НАТО з розвитку національної системи протимінної діяльності та протидії саморобним вибуховим пристроям.

Окрім того, запрацював перший в рамках Комісії Україна-НАТО Трастовий фонд з перезахоронення радіоактивних відходів. Разом це біля 6 млн євро. Ще на 10 млн євро можуть розраховувати українські науковці протягом 2014-2017 рр. в рамках Програми НАТО «Наука заради миру та безпеки».

У 2016 році засновано Трастовий фонд з питань розвитку національної системи протимінної діяльності та протидії саморобним вибуховим пристроям.

6 лютого 2016 року Верховна Рада України ратифікувала Угоду між Урядом України та Організацією Північноатлантичного договору про статус Представництва НАТО в Україні. Таку установу Альянс вперше відкрив саме в Україні. Також вперше в Україні у вересні 2015 р. на Яворівському полігоні пройшли командно-штабні навчання з реагування на надзвичайні ситуації «Україна-2015», які відкривали Президент України та Генеральний секретар НАТО.

Від НАТО та її держав-членів продовжує надходити матеріально-технічна, дорадча, тренувальна допомога українському сектору безпеки і оборони.

Для розвитку практичного співробітництва під егідою КУН створено п’ять спільних робочих груп Україна-НАТО (СРГ): з питань воєнної реформи (СРГ ВР); оборонно-технічного співробітництва (СРГО); економічної безпеки; планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру (СРГ ПНС); зі співробітництва з питань науки і довкілля (СРГ НОД).

У 2014-2016 рр. в Україну були направлені радники в оборонній сфері до Офісу зв’язку НАТО в Україні в цілях дорадчої допомоги у підготовці нової Стратегії національної безпеки України; проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України; досягнення Україною максимального рівня взаємосумісності та спільних спроможностей з НАТО; впровадження стандартів НАТО у військовій сфері (згідно з Коаліційною угодою в рамках реформи ЗСУ передбачається   поступовий перехід (до 2019 р. ) на стандарти НАТО (STANAG)).

Україна бере участь в операціях НАТО в Афганістані та Косово.

Для України стратегічне партнерство з НАТО є невід’ємною складовою євроінтеграційного курсу, оскільки доповнює процес внутрішньодержавних перетворень у контексті імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-VII, реалізації Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020», схваленої Указом Президента України від 12 січня 2015 року № 5, та виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2014 року № 695 та схваленої Постановою Верховної Ради України від 11 грудня 2014 року № 26-VIII, важливими реформами оборонного та безпекового секторів, оборонно-промислового комплексу та національних Збройних Сил. Це дасть змогу зробити процес інтеграції України в європейську та євроатлантичну спільноту комплексним і всеохоплюючим.

 

 Володимир Зеленський обговорив з американськими сенаторами Рональдом Джонсоном та Крістофером Мерфі підтримку України у сферах безпеки та енергетики

5 вересня 2019 року - 21:19

Володимир Зеленський обговорив з американськими сенаторами Рональдом Джонсоном та Крістофером Мерфі підтримку України у сферах безпеки та енергетики

Президент України Володимир Зеленський зустрівся з сенаторами США Рональдом Джонсоном і Крістофером Мерфі. 

Під час зустрічі Глава держави відзначив потужну підтримку України обома палатами Конгресу США. Він подякував сенаторам, які входять до Сенатського українського кокусу, за їхній особистий внесок у формування цієї підтримки.

«Хочу подякувати нашому стратегічному партнеру США за постійну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України», – зазначив Володимир Зеленський.

Президент також висловив вдячність американським законодавцям за їхню активну позицію щодо необхідності надання Україні подальшої безпекової допомоги, а також сподівання, що обсяги цієї допомоги збільшуватимуться.

Глава держави відзначив і послідовну політику санкцій США проти Росії, привернувши увагу до російської «паспортизації» громадян України на Донбасі та необхідності відповідного реагування.

Сторони обговорили співпрацю у сфері енергетичної безпеки, зокрема підкреслили важливість диверсифікації постачання в Україну енергоносіїв шляхом налагодження їхніх поставок зі США. Співрозмовники позитивно відзначили підписаний Меморандум між Україною, Польщею та США щодо постачання американського скрапленого газу.

Володимир Зеленський подякував американській стороні за послідовну протидію проекту «Північний потік – 2» та висловив сподівання на ухвалення Конгресом США рішення щодо санкцій проти компаній, які беруть у ньому участь.    

Також сторони обговорили питання реалізації реформ в Україні. Володимир Зеленський відзначив, зокрема, намір продовжити активні реформи у секторі безпеки та оборони України за стандартами НАТО.

 

 

Петро Порошенко та Єнс Столтенберг обговорили співпрацю України та НАТО на найближчі роки

18 лютого, 09:02
 

Під час зустрічі у Мюнхені Президент Петро Порошенко та Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг обговорили питання співробітництва України з Північноатлантичним альянсом на найближчий період. 

Глава держави зазначив, що це була перша зустріч з Єнсом Столтенбергом після затвердження Україною рішення про закріплення курсу на членство в ЄС і НАТО у Конституції України.

«Сьогоднішня зустріч з Генеральним секретарем була першою після підтримки Верховною Радою пропозицій Президента щодо змін у Конституції України в частині НАТО і ЄС. І уже в цих нових реаліях ми обговорили з Єнсом Столтенбергом, Генеральним секретарем НАТО, ті напрямки, які буде мати Україна у співпраці з НАТО на найближчі роки», - сказав Петро Порошенко зазначивши, що зустрічі із керівництвом Альянсу є постійними, в тому числі традиційно відбуваються в рамках Мюнхенської безпекової конференції.

«Йдеться про амбіції щодо Плану дій щодо членства, йдеться про щорічні національні програми, йдеться про розвиток співпраці на двосторонньому рівні з підвищення безпеки по всіх напрямках – починаючи від кібербезпеки і завершуючи потужностями оборонної зброї України», - наголосив Президент.

 

Заступник Міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції О.В.Зеркаль провела низку заходів у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі

13 лютого, 13:44
 

12 лютого ц.р. Заступник Міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції О.В.Зеркаль провела низку заходів у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі. Зокрема, О.Зеркаль взяла участь у засіданні Комісії Україна-НАТО, присвяченому розгляду правових аспектів відновлення суверенітету та захисту законних інтересів України у регіоні Чорного та Азовського морів та забезпечення свободи судноплавства у Керчинській протоці.

У ході засідання українською стороною була надана інформація, що сприяла кращому розумінню союзниками правових аспектів зусиль України, спрямованих на повернення Криму, розв’язання за допомогою міжнародно-правових інструментів безпекової ситуації у регіоні Чорного та Азовського морів, а також правових заходів, вживаних Україною з метою звільнення українських моряків і суден, захоплених Росією 25 листопада 2018 р.

У відповідь представники Північноатлантичного Альянсу висловили повну підтримку територіальної цілісності та суверенітету України, одностайно наголосили на незаконності захоплення Криму та підтвердили готовність продовжувати тиск на РФ з метою забезпечення безпеки і свободи судноплавства у регіоні Чорного та Азовського морів та Керчинській протоці, а також негайного звільнення українських суден та екіпажів.

У ході зустрічі з Головним юридичним радником НАТО С.Хіллом О.В.Зеркаль обговорила безпекову ситуацію в регіоні Чорного та Азовського морів, а також подальші кроки співробітництва України з Альянсом у правовій сфері.

 

Уряд схвалив проект Указу Президента «Про затвердження Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО на 2019 рік»

30 січня, 15:56

Під час свого засідання Уряд схвалив проект Указу Президента України «Про затвердження Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО на 2019 рік». Документ передано на розгляд Президентові. Проект розроблено Міністерством закордонних справ України спільно з Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів.

«Цей документ ми з вами ухвалюємо в зовсім іншому вигляді, ніж ми це робили протягом багатьох років, починаючи з Бухарестського саміту 2008 року. Нарешті він є стратегічним і системним. Ми протягом кількох років вдосконалювали його структуру та зміст і нарешті вийшли на зовсім новий формат, який побудований за логічним ланцюгом, де є зазначені наші стратегічні цілі, є конкретні завдання на конкретний рік для досягнення цих цілей», – сказала під час засідання Уряду Віце-прем`єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Під час консультацій з українською стороною керівництво НАТО позитивно оцінило нове бачення Уряду під час формування РНП і високо оцінило інноваційні підходи до розроблення цього важливого стратегічного документа реформ.

«Цей документ уперше унеможливлює потрапляння до нього формалістичних і зайвих завдань і заходів. Ми вперше запроваджуємо показники ефективності – індикатори виконання. Це дасть нам можливість ефективніше просуватися і стратегічно зближуватися з Північноатлантичним альянсом і виконувати ті завдання, які необхідні для забезпечення ефективної, цілеспрямованої і планомірної роботи для підготовки нашого членства в НАТО, як це вже передбачено українським законодавством і, сподіваюся, буде передбачено українською Конституцією», – зазначила Віце-прем`єр-міністр, закликавши членів Уряду підтримати проект Указу і тримати підготовку держави до членства в Північноатлантичному альянсі у центрі уваги.

Довідково

Річна національна програма під егідою Комісії Україна – НАТО (РНП) є програмою стратегічних реформ та інших заходів, необхідних для забезпечення ефективної, цілеспрямованої та системної підготовки України до членства в НАТО. Основний акцент в РНП зроблений на досягненні відповідності критеріям членства в НАТО, зміцненні демократії, політичній, економічній, судовій реформах, реформах виборчого законодавства, освіти, науки, охорони здоров’я, зростанні економіки, боротьбі з корупцією, підвищенні добробуту громадян, а також реформі сектору безпеки та оборони – відповідно до рекомендацій Альянсу, а також переведенні Збройних Сил на стандарти НАТО.

РНП гармонізована з основними стратегічними документами України, включаючи Стратегічний оборонний бюлетень, План дій Уряду, Стратегію сталого розвитку України 2020, Закон України «Про національну безпеку» та інші.

 

Президент наголошує на важливості якнайшвидшого розгляду конституційних змін щодо закріплення євроатлантичного курсу України

 

Президент Петро Порошенко наголошує, що доля законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо закріплення європейського та євроатлантичного напрямку розвиту нашої держави нині в руках суддів Конституційного суду. Глава держави висловив думку, що вже найближчим часом Верховна Рада України зможе приступити до розгляду цього законопроекту у першому читанні та ухвалити його в цілому.

«Думаю, що зараз, коли доля законопроекту у ваших руках, ми також зможемо зробити все можливе, щоб найближчим часом ми мали можливість розглянути у першому читанні у Верховній Раді конституційні зміни і на наступній сесії прийняти його в цілому», - сказав Петро Порошенко під час спеціального пленарного засідання Конституційного суду України, під час якого склали присягу новообрані судді КСУ.

За його словами, засідання Верховної Ради, яке відбулося у минулий четвер, дуже приємно всіх вразило. «І це не тільки звернення Президента до Парламенту, і я дякую за конструктивну атмосферу і слова підтримки, які я почув у вищому законодавчому органі нашої держави»,  - зауважив Глава держави.

«Це було надзвичайно важливо, що переконливою, більш ніж конституційною більшістю у 321 голос, коли і народні депутати від коаліції, і абсолютна більшість народних депутатів від опозиції, підтримали включення до порядку денного і направлення до Конституційного суду історичних змін до Конституції, які передбачають абсолютно чіткі завдання для Президента, Парламенту та Уряду щодо роботи з інтеграції України. Маючи на меті повномасштабне членство в Європейському Союзі і в організації Північноатлантичного договору», - підкреслив Петро Порошенко.

Глава держави зазначив: «Хочу окремо наголосити, що це повністю відповідає національним інтересам України і співпадає з волею більшості українського народу».

Він також нагадав, що Парламент оновив склад Центральної виборчої комісії, яка має запрацювати найближчим часом.

 

Ми твердо стали на шлях європейської та євроатлантичної інтеграції — Глава держави

Президент Петро Порошенко наголошує, що Україна впевнено рухається у напрямку європейської та євроатлантичної інтеграції.

«Ми твердо стали на шлях європейської та євроатлантичної інтеграції. І провідні зорі, які світять нам в дорозі — це зірки прапору Європейського Союзу. А компас України — це той, що намальований на емблемі НАТО. А з радянського минулого та російських народних казок ми дуже добре пам’ятаємо, як небезпечно озиратися назад», — сказав Глава держави під час виступу на 15-й щорічній зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES) у Києві.

Петро Порошенко нагадав, що у роки початку ялтинських зустрічей Україна не мала чіткої позиції щодо цього напрямку. «П’ятнадцять років тому, коли друзі України вперше зібралися в Ялті, ми всі ще блукали лабіринтами багатовекторності, а нашу європейську та євроатлантичну перспективу здатні були бачити лише дуже-дуже далекозорі й дуже оптимістичні стратеги», — констатував він.

Згадав Глава держави і форум 2013 року, коли українці відчайдушно боролися за підписання Угоди про асоціацію, не уявляючи наскільки міцно тодішнє керівництво держави пов’язане московськими мотузками. «Ми до останнього не втрачали віру, не розуміли, що це було неможливо. Ми не змогли тоді запобігти найгіршому сценарію. А нав’язана Україні позаблоковість з точки зору забезпечення національної безпеки виявилася знаряддям ще більш нікчемним, ніж пріснопам’ятний Будапештський меморандум», — сказав Петро Порошенко.

«До речі, ми пригадуємо не лише Будапешт, але й Бухарест. З одного боку, саміт НАТО 2008 року ухвалив надзвичайно важливе для нас рішення, що двері Альянсу для України і для Грузії відкриті. А з іншого — Україні та Грузії, ми маємо відверто про це казати, не запропонували тоді план дій щодо членства», — додав Президент. Таку ситуацію він назвав «умиротворенням потенційного агресора», яке Росія сприйняла не як умиротворення, а як слабкість Заходу, як карт-бланш до застосування сили до будь-якого сусіда. «І того ж року, буквально через декілька тижнів після саміту, напала на Грузію. І для всіх тверезо мислячих політиків та експертів вже тоді мала стати очевидною і смертельна загроза для України», — підкреслив Петро Порошенко.

«Часом здавалось, що все було вирішено за нас і без нас. Україну віддали назад в імперію. Перетворили в колонію, і без нас розширився Європейський Союз. З іншого боку – формувався «русский мир», «російський світ», в лещата якого пхали Україну. І такою мала бути реальність поділеного континенту», — також зауважив він.

Але українці не змирилися з таким сценарієм і відстояли своє прагнення бути ближчими з ЄС, зазначив Президент. «Як сказано в Біблії, «дух дихає там, де хоче». І європейський дух, дух демократії, дух свободи охопив Україну, насамперед молодь, нове покоління, яка першою вийшла на Євромайдан. І історія твориться не там, де все вже вирішено політиками, а там де воля людей ламає часом плани політиків. І дерево історії проростає через накатаний асфальт. Саме так відбулося в нашій державі, в Україні в 2014 році», — констатував Глава держави.

 

 

 

Нам допомагає світ, коли ми єдині – Президент

 Президент Петро Порошенко підкреслив важливість єдності в питанні вступу України до НАТО. «Ніхто і ніколи нам не допоможе, якщо ми самі собі не допоможемо. Ніхто і ніколи не буде допомагати розколотій країні, роз’єднаній, підірваній із середини. Саме в цьому полягає один з методів гібридної війни», - сказав Президент Петро Порошенко в ефірі програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV.

«Наш народ є унікальним. Я дуже пишаюся, що є Президентом України. Я дуже дякую українському народові, що в ці непрості часи, демонструє нечувану єдність в цих непростих умовах. Саме тому нам допомагає світ», - додав Петро Порошенко.

«У нас питання НАТО буде підніматися для того, щоб стикати лобами і дискредитувати ідею про трансатлантичну інтеграцію. Я, як Президент не збираюсь звертати вагу на політиків. Я збираюся звертати увагу на народ», - відповів Петро Порошенко на запитання, що напередодні виборчих кампаній на темі вступу України до НАТО політичні сили можуть спекулювати і провокувати.

Говорячи про відмінність між сьогоднішнім ставленням українців до НАТО і ситуації в 2000-х, Президент наголосив: «Тоді підтримка НАТО була 11-16%, сьогодні – більше половини».

«Політиків, які на сьогоднішній день, чи-то з власних міркувань, чи наслухавшись закордонних голосів, чи працюючи проти України, будуть перешкоджати цьому (вступу України до НАТО – ред.), народ примусить їх робити те, що потрібно», - підкреслив Президент.

«НАТО на сьогоднішній день – це мир», - додав він.

«Якби ми були членами НАТО, скажіть будь-ласка, була би сьогодні агресія Росії проти України? Точно – ні», - наголосив Петро Порошенко. «На сьогоднішній день кожна українська родина це дуже добре вивчила», - додав він.

«Тому ми будемо голосувати не «за» НАТО чи «проти». А за мир, за безпеку і за європейськість України», - підсумував Президент.

Президент: В світі залишився лише один інструмент глобальної безпеки – НАТО

Президент Петро Порошенко підкреслює, що «світ швидко змінюється». «Незаконною анексією Криму і агресією проти нашої країни на Сході було фактично зруйнована уся повоєнна система безпеки світу, яка базувалася на рішенні Ради безпеки ООН і об’єднаному рішенні постійних членів Ради безпеки", - зазначив Петро Порошенко в ефірі програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV.

«Що відбувається, коли агресором є сама країна-член Ради безпеки ООН, який може заветувати та заблокувати, як це було з рішенням, яке було запропоновано по незалежному трибуналу і розслідуванню збиття рейсу МН-17? Росія тоді заблокувала рішення, тим самим визнавши свою відповідальність за цей жахливий злочин», - сказав Петро Порошенко.

«Так само і зараз – Рада Безпеки ООН  в поточних умовах не є інструментом забезпечення глобальної безпеки», - підкреслив Президент та додав: «Залишився лише один інструмент глобальної безпеки. Він називається – НАТО».

Петро Порошенко також наголосив, що відповідно до рішення останнього Саміту НАТО в Брюсселі оборонні бюджети країн-членів НАТО зросли на 32 млрд євро.

Глава держави зазначив, що нині для нашої країни членство в Альянсі має надзвичайно важливе значення, бо «ми упустили момент, коли країна могла стати членом НАТО на початку 2000-х».

«Пам’ятаєте, яка тоді була дискусія в суспільстві. У нас було багато політиків, які виходили, агітували за те, що позаблоковий статус – єдине, що збереже безпеку нашої держави. Я хочу нагадати, що Путін напав на нас тоді, коли ми мали позаблоковий статус, закріплений в законодавстві. І де зараз ці політики? Чому вони не відповідають перед українським народом? Чому вони тоді блокували і обдурювали людей?», - підкреслив Президент.

«Саме тому я зараз такий рішучий, що нам обов’язково треба провести реформи. До речі, реформи для членства в Європейському Союзі і НАТО абсолютно співпадають. НАТО – це військово-політична організація, де першим є питання свободи і демократії, захисту людей і стандартів життя людей, як і в ЄС», - зазначив Президент.

Він підкреслив, що результатами реформ є запровадження безвізового режиму для подорожей до країн ЄС, лібералізація валютного регулювання, поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі між Україною і ЄС, що дозволило збільшити товарообіг до 43% серед усіх торговельних партнерів України.

«Ми мали блискучий результат на саміті ЄС та НАТО. Нам не просто сказали, що двері відкриті. А сказали – ніхто не зупинить, ні в кого немає «червоної картки». НАТО не збирається слухати і чути, і віддавати право Російській Федерації чи Путіну зупиняти український рух. Це право суверенної, незалежної держави України і українського народу», - підсумував Петро Порошенко.

 

 

 

Ми знаходимось на східному фланзі НАТО і спільно захищаємо Європу – Президент на навчаннях «Сі Бриз – 2018»

Президент Петро Порошенко наголошує на важливості поглиблення інтеграції України з Європейським Союзом та Північноатлантичним Альянсом. Під час відвідування багатонаціональних навчань «Сі Бриз – 2018» в ході робочої поїздки до Одеси, Глава держави нагадав про свою нещодавню участь в роботі брюссельського саміту НАТО. «Впевнений в тому, що підсумкові документи Саміту нам допомагають ще більше розвинути взаємодію з нашими партнерами, реформувати Збройні Сили України, реформувати Військово-Морські Сили України, змінити їх для побудови на базі стандартів НАТО», - підкреслив він.

Глава держави подякував всім партнерам України «за тверду, чітку і постійну підтримку України у стримуванні російської агресії».

«Це не лише захист української території. Ми знаходимось на східному фланзі НАТО. Ми спільно захищаємо Європу», - підкреслив Петро Порошенко та додав: «Ми відкриті щодо обміну інформацією, знаннями, практикою, бо Україна практично єдина країна, яка зупинила навалу російської країни-агресора».

«Ви знаєте, що Україна чітко визначила свій вектор зовнішньо-політичного розвитку – це і членство в Європейському  Союзі, це і членство в Північноатлантичному союзі. І для нас є виключно важливим підсумком Саміту НАТО той факт, що у підсумкових документах чітко засвідчено – двері НАТО для України відкриті. Чітко визначено, що рішення Бухарестського саміту 2008 року чинні і діють. Чітко визначено, що жодна країна, включно з Російською Федерацією, не здатна зупинити український євроатлантичний поступ», - зазначив Президент.

«Це суверенне право українського народу. І я, як Президент і Верховний Головнокомандувач, чітко наголосив, що ми маємо це зафіксувати так само і в Конституції України», - підкреслив Петро Порошенко.

Глава держави подякував партнерам України за допомогу у проведенні реформ у сфері сектору безпеки та оборони.

 

«Спільно був розроблений, мною поданий до Верховної Ради, як автором законодавчої ініціативи, Закон про національну безпеку і оборону, який закладає стратегію реформування оборонного сектору нашої держави. Верховна Рада проголосувала цей закон. Я його підписав. Це відбулося прямо напередодні саміту НАТО. І ми отримали надзвичайно схвальну оцінку і підтримку всіх наших партнерів по НАТО. Це означає, що ми чітко і твердо рухаємося у правильному напрямку», - підкреслив Президент.

Президент побажав всім учасникам навчань успішного виконання поставлених завдань. «Нехай моря і океани і надалі поєднують наші народи – України, країн-членів НАТО, наших партнерів. І особливо 19 країн, які разом з нами беруть участь у навчаннях «Сі Бриз-2018», - підсумував Глава держави.

Президент також вручив сертифікат на водолазну техніку та спорядження.

 

Нікому не вдасться заблокувати вступ України до НАТО – Президент про підсумки Брюссельського Саміту Альянсу

Президент Петро Порошенко відзначає успішність проведення Саміту НАТО у Брюсселі. «Які мої особисті враження від сьогоднішнього засідання? Всі хто виступали, а виступали лідери 19 країн-членів, голови держав та урядів, і всі без виключення говорили про те, що підтримка України мала полягати в тому, щоб прискорювати перспективу членства для України. Це була абсолютно конкретна розмова. Абсолютно тверді позиції і побажання, які були висловлені», - підкреслив він.

«Вважаю, що це якраз і демонструє ставлення до України і політику того, що двері відкриті. У вчорашній декларації Саміту ще раз було наголошено на політиці «відкритих дверей», підтверджено рішення Бухарестського саміту і чітко наголошено про те, що ніхто не може заблокувати цей процес», - зазначив Петро Порошенко.

Глава держави особливо підкреслив, що підсумки його візиту до Брюсселю і, в тому числі нинішнього  саміту підтверджують – двері НАТО для України відкриті. «Що нам треба робити? Не постійно стукатися – давайте ми той формат, чи той формат (співпраці - ред.). Друзі, нам треба змінювати країну. Нам треба зробити реформи, нам треба робити взаємосумісність, нам треба робити переведення під стандарти НАТО сектору оборони та безпеки. І я вважаю, що ми просунулися достатньо ефективно і достатньо далеко», - сказав Петро Порошенко.

«Я не буду називати жодної дати, але хочу наголосити, що нікому, в тому числі і РФ, і про це сьогодні окремо було наголошено у виступах всіх без виключення керівників країн та урядів, які брали участь в обговоренні, нікому не вдасться заблокувати вступ України до НАТО. Це суверенне право українського народу і я, як Президент, це суверенне право буду захищати», - заявив Глава держави.

Петро Порошенко також підкреслив: «Ключова позиція, яка стоїть пе

Ми твердо підкреслюємо курс України на інтеграцію у ЄС і НАТО – Президент підписав Закон «Про національну безпеку України»

Президент Петро Порошенко підписав Закон «Про національну безпеку України». «Сьогодні ми беремо участь у підписанні цього історичного документу.  Я всім, перш за все, хочу подякувати за дуже активну роботу із підготовки цього Закону», - звернувся Президент до присутніх на підписанні Закону керівників силових структур.

«Це  важлива віха для реформування всієї країни, в першу чергу сектора оборони і безпеки. Головне – цим Законом ми твердо підкреслюємо курс України на європейську і євроатлантичну інтеграцію. Ми підтверджуємо, що наша держава, український народ чітко визначився із своїм майбутнім – це майбутнє в родині народів вільного світу», - підкреслив Петро Порошенко.

«Я, як Президент і Верховний Головнокомандувач, беру на себе повну відповідальність за розробку, прийняття, підписання і за імплементацію зазначеного Закону. Я впевнений в тому, що на сьогоднішній день ці позиції будуть надзвичайно позитивні і для укріплення обороноздатності нашої держави, і для того, щоб і надалі зростала довіра між Україною і нашими стратегічними партнерами»,  - зазначив він.

Президент зауважив, що на сьогодні запланована його телефонна розмова з керівництвом США, міністром оброни Сполучених Штатів. Він також додав, що Україна вже зараз очікує на додаткову оборонну, фінансову допомогу з боку США.

 

  

БРАТСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я

 

16.03.2018

Братське

№50-р

 

Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2018 рік у Братському районі

        

          Відповідно до статей 2, 6, 25 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2018  року № 109-р  «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2018 рік», розпорядження голови облдержадміністрації від 14.03.2018 №72-р з цього питання, з метою широкого інформування жителів Братського району щодо євроатлантичної інтеграції України:

1. Затвердити план заходів щодо реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2018 рік у Братському районі (далі - план заходів), що додається.

 

2. Доручити керівникам структурних підрозділів райдержадміністрації забезпечити виконання плану заходів та інформувати про хід його виконання головного спеціаліста з питань інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації щокварталу до 10 числа останнього місяця звітного періоду.

 

3. Головному спеціалісту з питань інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації (Мініна) інформувати про хід виконання заходів управління  інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації щокварталу до 15 числа останнього місяця звітного періоду.

 

4. Контроль за виконанням цього розпорядження залишаю за собою.

  

 

Голова райдержадміністрації                                                                                                                        О.П. Кузьміна

                                                                                                                                                                   

ЗАТВЕРДЖЕНО 

Розпорядження

голови Братської районної державної   адміністрації  Миколаївської області

 

16.03.2018 № 50-р

 

ПЛАН ЗАХОДІВ

щодо реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань

євроатлантичної інтеграції України на 2018 рік у Братському районі

 

Комунікаційні цілі Концепції

Найменування заходу

Цільова аудиторія

Джерела фінансування

Відповідальні за виконання

Строк виконання

Поглиблення формування розуміння і підтримки жителями Братського району державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції та практичних кроків щодо зближення з НАТО

Забезпечити широке висвітлення на офіційному веб-сайті райдержадміністрації та у районній газеті «Перемога» державної політики з питань співробітництва України з НАТО та заходів щодо реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції  України на 2018 рік

Населення району

Не потребує фінансування

Головний спеціаліст з питань інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації, районна  газета «Перемога» (за узгодженням)

Протягом 2018 року

Забезпечити проведення моніторингу публікацій з питань євроатлантичної інтеграції України у районній газеті «Перемога»

Районна  газета «Перемога»

Не потребує фінансування

Головний спеціаліст з питань інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації, районна  газета «Перемога» (за узгодженням)

Протягом 2018 року

Проводити у взаємодії з громадськими організаціями соціологічні дослідження щодо ставлення громадськості та визначення факторів впливу на підтримку НАТО і державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції  України

Населення району

Не потребує фінансування

Головний спеціаліст з питань інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації

Протягом 2018 року

Забезпечити  систематичне інформаційне наповнення на офіційному веб-сайті райдержадміністрації розділу «Євроатлантична інтеграція»

Інтернет - користувачі

Не потребує фінансування

Головний спеціаліст з питань інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації

Липень   2018 року

Проводити тематичні семінари, лекції для учнів загальноосвітніх навчальних закладів району та ПТУ№17 з питань державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції  України

Учні  загальноосвітніх навчальних закладів району та ПТУ№17

Не потребує фінансування

Відділ освіти, молоді та спорту райдержадміністрації,  ПТУ №17 (за узгодженням)

Протягом 2018 року

Підвищення рівня розуміння та довіри з боку жителів Братського району до засад, принципів, політики та діяльності НАТО

Забезпечити розміщення на офіційному веб-сайті райдержадміністрації та у районній газеті «Перемога» матеріалів щодо реформування сектору безпеки і оборони України відповідно до стандартів та рекомендацій НАТО, а також невійськові ініціативи НАТО

Населення району

Не потребує фінансування

Головний спеціаліст з питань інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації, районна газета «Перемога» (за узгодженням)

Протягом 2018 року

Надавати організаційну та інформаційну підтримку громадським організаціям у реалізації проектів щодо інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції

Інститути громадянського суспільства

Не потребує фінансування

Головний спеціаліст з питань інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації

Протягом 2018 року

Проводити тематичні виховні години, лекції, бесіди, «круглі столи», конференції, інтелектуальні вікторини та ігри, флешмоби, присвячені  євроатлантичній інтеграції  України

Учні  загальноосвітніх навчальних закладів району та ПТУ№17

Не потребує фінансування

Відділ освіти, молоді та спорту райдержадміністрації,  ПТУ №17 (за узгодженням)

Протягом 2018 року

Проводити пізнавальні заходи в бібліотеках району, присвячені  євроатлантичній інтеграції  України

Учні  загальноосвітніх навчальних закладів району та ПТУ№17

Не потребує фінансування

Сектор культури райдержадміністрації

Протягом 2018 року

Протидія дезінформації, спрямованої на дискредитацію НАТО та відносин України з НАТО

Проводити розяснювальну роботу, брифінги з актуальних питань співробітництва України з НАТО

Населення району

Не потребує фінансування

Головний спеціаліст з питань інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації

Протягом 2018 року

 

 

Головний спеціаліст інформаційної діяльності

та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації                                                                                                                                                 Л.Л. Мініна

 

Європейський Союз (ЄС) – це сім’я демократичних європейських країн, що спільно працюють 
  Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.05.2017 №308-р "Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017 рік"
Формат: DOCX | Добавлен: 06/07/2017 16:14:56
39Kb Скачать скачать
  Розпорядження голови облдержадміністрації від 30.06.2017 №232-р "Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017 рік Миколаївській області"
Формат: PDF | Добавлен: 06/07/2017 16:16:48
476Kb Скачать скачать
  Розпорядження голови райдержадміністрації від 05.07.2017 №123-р "Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017 рік у Братському районі"
Формат: DOCX | Добавлен: 06/07/2017 16:09:15
25Kb Скачать скачать
  ПЛАН ЗАХОДІВ щодо реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017 рік у Братському районі
Формат: DOCX | Добавлен: 06/07/2017 16:09:46
17Kb Скачать скачать

 Євроінтеграція в урядовій програмі: амбітні цілі з багатьма нюансами

Як новий уряд сприятиме європейській та євроатлантичній інтеграції України?  Які конкретні кроки ним заплановані і що в пріоритетах?

Досі чіткої відповіді на ці питання було дати неможливо. Адже нинішня монокоаліція не потребує коаліційної угоди, де б усе це було прописано.  Тому єдиним документом, на підставі якого доводилося робити оцінки, була… програма партії "Слуга народу" на минулих парламентських виборах. 

Наприклад, у виступі на форумі YES прем’єр Олексій Гончарук ані словом не згадав Угоду про асоціацію та євроінтеграцію. Та й питання потреби в профільному віцепрем’єрі спочатку викликало дискусію у владній команді. Справжньою бомбою стали  недавні висловлювання представниці Кабміну в парламенті Ірини Верещук про потребу нейтралітету України за зразком Фінляндії - аби не сердити Росію. 

Тепер відповіді на деякі питання стало шукати простіше. 29 вересня ухвалено Програму діяльності Кабінету міністрів, нині вона очікує на затвердження Верховною Радою.

Місце для європейської  та євроатлантичної інтеграції у програмі знайшлося. На деякі питання відповіді знайшлися. Натомість з'явилися нові питання. 

Євроінтеграція наприкінці

Невеликий розділ "Європейська та євроатлантична інтеграція" стоїть у програмі на "непочесному" останньому місці. Попри це, деякі плани досить амбітні - аж до суперечливості. Загальною метою задекларовано досягнення за 5 років критеріїв членства в Євросоюзі й НАТО.

"Вперше в історії програм урядів інтеграція України до ЄС та НАТО заслужила окремий розділ. До цього якось не складалося з цим у урядів. Найважливіша для мене цитата з розділу: "Уряд виходитиме з того, що інтеграція України до Євросоюзу остаточно визначена приналежністю України до родини європейських народів та підтверджена Революцією Гідності, а кінцевим і головним бенефіціаром інтеграції є громадянин України",- пише про урядову програму віцепрем’єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба.

Зокрема, протягом 5 років "у законодавство України буде впроваджено не менше 80%  актів ЄС, передбачених Угодою про асоціацію". 

Попри це в урядовій програмі є пункти, які відверто дивують.

Скажімо, "Копенгагенські критерії" -  виконання яких означає готовність до вступу країни до Євросоюзу -  зведено чомусь тільки до економічних. Хоча економіка є лише однією з трьох груп критеріїв, наряду з політичними  й так званими "членськими". 

Або інше. "Уряд забезпечить громадянам і бізнесу можливість повноцінного користування перевагами свободи руху людей, товарів, послуг та капіталу між Україною та ЄС", -  усі разом ці "чотири свободи" може мати лише держава-член Євросоюзу. А команда Гончарука точно не приведе туди Україну протягом 5 років, та й не обіцяє. 

Незрозуміло, як можна "у діалозі з ЄС" збільшити інвестиції його держав-членів в Україну - адже прихід європейських капіталів стримує зовсім не брак розмов українських чиновників  зі своїми колегами з Євросоюзу. Корупцію та поганий інвестиційний клімат діалогами не побореш. 

В урядовій програмі  немає термінів  подачі заявки на вступ до ЄС та отримання Плану дій на набуття членства в Північноатлантичному альянсі.

Однак, по-перше, це справа  президента. По-друге, євроінтеграційний популізм не допоміг ще ані країні, ані тим хто його практикував. 

Конкретні, спрямовані на досягнення стандартів ЄС та НАТО справи, є наскрізними для програми. Вони присутні у більшості розділів - хоча і не без нюансів.

Однозначний курс на стандарти НАТО 

Мабуть, навіть прискіпливих  "пронатовців" можуть задовольнити євроатлантичні положення урядової програми.  Хіба що за винятком тих, які вже тепер хочуть знати дату вступу до Альянсу.

Команда Гончарука постановила ціллю досягти за п’ять років відповідності "принципам та критеріям, необхідним для набуття членства в Організації Північноатлантичного договору"

"Ми впровадимо управлінські принципи НАТО в системі об’єднаного керівництва силами оборони та військового управління Збройними Силами України".

"У рамках євроатлантичної інтеграції ми почнемо поетапне нарощування кількості підрозділів, спроможних до виконання спільних завдань із відповідними підрозділами країн-партнерів".

"Програми підготовки офіцерів та сержантів передбачають вивчення доктрин, процедур і стандартів НАТО, набуття відповідного рівня знання іноземної мови та формування необхідних лідерських якостей". 

Річні національні програми під егідою Комісії Україна – НАТО, за задумом уряду, мають бути максимально наближеними до Плану дій з набуття членства в Альянсі. Це досить прагматично, враховуючи непевні перспективи отримання Україною  ПДЧ в осяжній перспективі. 

Угода з ЄС? Трохи є

Стосовно Євросоюзу загальна мета також амбітна: досягнення за 5 років критеріїв членства. Реалістичність такого завдання викликає великі запитання - у набагато благополучніших країн на це йшло значно більше  часу, та й готовність до вступу настає із завершенням відповідних переговорів. Ну але чому б не вірити в диво.

Головним для України  інструментом інтеграції з ЄС є Угода про асоціацію. Помітно однак, що її в програмі згадано дуже мало - навіть там, де йдеться про передбачені асоціацією реформи та зміни. Можливо, автори  не вважали  за важливе чітко акцентувати  на планах реформування різних сфер відповідно до прописаних в угоді стандартів ЄС. Хоча така відповідність дуже важлива - особливо враховуючи згадану вище амбітну мету.

Отже, в програмі є як  плани, щодо яких чітко задекларовано реформування відповідно до 

Угоди про асоціацію та стандартів ЄС - а є й  ті, де такої чіткості немає. Відповідно, їх реалізація може викликати запитання. Насамперед варто згадати вкрай важливий напрямок: поводження з відходами. 

"Сміттєва" проблема для України просто кричуща. Водночас її успішно вирішують в країнах ЄС – і Угода про асоціацію містить положення щодо впровадження відповідних стандартів Євросоюзу. Україна має імплементувати тут  три директиви. 

"Уряд підготує на основі директив ЄС, що регламентують поводження з відходами, пакет законів, якими унормує приведення строків у відповідність з директивами ЄС, запровадить ієрархію операцій поводження з відходами, принцип розширеної відповідальності виробника/депозитну систему, принцип "забруднювач платить", - йдеться в програмі.

Попередня влада цей напрямок з тріском провалила.

У програмі прописано низку інших намірів, які чітко відповідають виконанню Угоди про асоціацію або просувають Україну в інших форматах співпраці з ЄС.

Наприклад, запровадження інтегрованого  управління водними ресурсами за басейновим принципом та повне впровадження  Водної рамкової директиви ЄС. Щоправда, певні добрі кроки тут було вже зроблено попередниками.

Також в уряді, зокрема, чітко обіцяють:

-забезпечити  впровадження енергетичних ринків відповідно до вимог Третього енергопакету  ЄС;

- продовжувати політику у сфері енергоефективності та енергозбереження - а це важливий євроінтеграційний напрям і важливий аспект відносин між Україною та ЄС;

- приєднатися до рамкової програми ЄС з науки і досліджень "Горизонт Європа", яка 2021 року замінить теперішню "Горизонт". 

Та найчастіше задекларовані  в угоді наміри не пов’язані з виконанням угоди  - звісно, йдеться про сфери, на які вона розповсюджується.

Інтриги в цьому сенсі додає розділ програми уряду, що стосується автомобільного транспорту. За минулої влади були очевидні спроби просунути під виглядом виконання Угоди про асоціацію певні сумнівні схеми - наприклад, які стосувалися нових водійських прав та технічного огляду автомобілів. 

Програма уряду Гончарука містить намір змінювати сферу: "...буде удосконалено систему управління запобігання дорожньо-транспортним пригодам, підвищено рівень безпеки перевезення пасажирів та вантажів, підвищено рівень безпечності транспортних засобів та впроваджено дієву систему контролю у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху". 

Однак про стандарти ЄС чи Угоду про асоціацію - ані слова.

Те ж стосується екологічних питань. В Угоді про асоціацію їх представлено аж трьома десятками директив та регламентів ЄС. В урядовій програмі декларується багато  співзвучного з цілями угоди в цій сфері, однак чітко окреслено намір виконання Угоди про асоціацію лише в сфері поводження з відходами.

Гучна  обіцянка уряду - вдвічі збільшити експорт. Для цього в Кабміні обіцяють на 10% знизити рівень ввізних мит "для топ-100 товарних ліній на топ-20 ринках експорту".

Втім, досить складно сказати, як збираються цього досягти. "Ми досягнемо зменшення мит на українську продукцію на ключових ринках через виконання Угоди про асоціацію з ЄС, інших угод про зони вільної торгівлі, їх оновлення, використання можливостей СОТ, зняття антидемпінгових і захисних мит, які поширюються на українську продукцію",- говориться у документі. 

Більш конкретна обіцянка - усунення нетарифних бар’єрів. В уряді обіцяють усунути їх як для промислових товарів (так званий "промисловий безвіз"), що є цілком досяжною метою, так і для послуг, а найголовніше - для аграрної та харчової продукції.   

На обмеження щодо останніх на європейському ринку (так звані нетарифні квоти) постійно скаржаться українські експортери, проте в ЄС досі лише один раз погодилися на такий перегляд - і лише у контраверсійному випадку експорту курятини. 

Ще одна ініціатива - запуск у 2020 році систему добровільної сертифікації продукції тваринного походження, що виробляється без використання антибіотиків. Виглядає досить привабливо, проте ця ініціатива перевершує чинні норми ЄС по використанню антибіотиків у тваринництві, робота над впровадженням яких ще не завершена. 

Дивує, що місцями в уряді ставлять собі завданням вже досягнуті цілі.

Зокрема, в рамках мети забезпечити українським споживачам безпечні продукти та послуги. "Забезпечимо наявність та виконання вимог системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР) на 100% великих і середніх підприємств-виробників продуктів через 3 роки та 100% малих підприємств-виробників продуктів через 5 років" - йдеться в програмі.

Втім, згідно діючого законодавства ці норми вже є обов’язковими! Навіть для малих виробників, для яких ця норма набрала чинності минулого місяця. 

То чи не означає така обіцянка уряду плани відмінити діючий закон, перенесши впровадження НАССР ще на декілька років?

Та це не єдині "дивинки" урядової програми.

Одна з намічених урядом  Гончарука цілей  звучить  у програмі так: "Українці частіше і дешевше користуються авіатранспортом". Йдеться про здешевлення авіаквитків, розвиток мережі аеропортів,  розвиток "лоу-кост" сегменту, безпеку  і т.ін.

Все це добре, однак насторожує повна відсутність згадки про перспективи укладення з ЄС Договору про спільний авіаційний простір. І це тоді як обриси "відкритого неба" стають дедалі чіткішими – після недалекого вже Brexit підписання парафованого ще 2013 року документу може стати  реальністю.  

 "Відкрите небо" з ЄС значно посприяло би досягненню вищезгаданих урядових цілей. Це один із найважливіших напрямків галузевої інтеграції з ЄС. Сподіватимемося, що згадки про спільний авіаційний простір  немає в програмі випадково. 

****

Отже, програма нового уряду в цілому спрямована на європейську та євроатлантичну інтеграцію. Однак є чимало запитань - можливо, їх буде знято під час реалізації планів або шляхом належної комунікації від урядових структур. 

Зрештою, цей текст не є глибоким аналізом програми. Очевидно, грунтовну оцінку мають дати галузеві експерти, що відстежують відповідність дій влади тим же положенням Угоди про асоціацію або іншим євроінтеграційним зобов’язанням.   

Ми ж виокремили лише найочевидніші речі -  які як непокоять, так і вселяють оптимізм.

Автори: Анатолій Марциновський, Юрій Панченко